Питання доцільності виконання розширених панкреатодуоденальних резекцій навіть попри результати багатьох мультицентових
досліджень лишається предметом багатьох дискусій.
Мета – виявити та проаналізувати відмінності перебігу післяопераційного періоду у хворих після розширених та після стандартних панкреатодуоденальних резекцій.
Матеріали та методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 101 хворого на злоякісні новоутворення панкреатобіліарної зони, ускладнені синдромом механічної жовтяниці. В залежності від обсягу лімфодисекції хворих було розподілено на
дві групи. 33 (32,7%) пацієнти, яким було виконано розширений варіант панкреатодуоденальної резекції, склали основну групу; до
групи порівняння увійшло 68 (67,3%) пацієнтів, яким виконано стандартну панкреатодуоденальну резекцію.
Результати. Розширені панкреатодуоденальні резекції супроводжувалися дещо більшою інтраопераційною крововтратою у порівнянні із стандартними втручаннями, проте статистичного підтвердження цієї переваги виявлено не було – (522±165) мл проти (468±124) мл
(р>0,05). За умов виникнення лімфореї дебет лімфи по дренажах після розширених панкреатодуоденальних резекцій в середньому становив (512±26) мл/добу, що на 46,2% перевищувало середню кількість лімфи по дренажах у хворих після стандартних втручань ((236±31)
мл/добу), що було статистично підтверджено (р<0,05). Розвиток секреторної діареї тривалістю понад 2 тижні, як ускладнення розширеної
панкреатодуоденальної резекції, відмічено у 7 (21,2%) хворих, натомість після стандартної – лише в 3 (4,4%) пацієнтів (р<0,05). Неспроможність панкреатодигестивного анастомозу через панкреонекроз кукси підшлункової залози ускладнило перебіг післяопераційного періоду у 9 (13,2%) хворих після стандартної панкреатодуоденальної резекції, тоді як після розширеної – у 4 (12,1%) хворих. Летальність після стандартної панкреатодуоденальної резекції склала 7,4% (5 хворих), після розширеної – 6,1% (2 хворих).
Висновки. Отримані результати вказують на необхідність більш прискіпливої візуалізації стану хворих на доопераційному етапі з урахуванням інтраопераційної картини за умов планування виконання панкреатодуоденальної резекції із розширеною лімфодисекцією.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним
комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
The question of the expediency of extended pancreatoduodenal resections performing, even despite the results of many multicenter trials,
remains the subject of debates.
Purpose- to identify and analyze the differences in the course of the postoperative period in patients after extended and after standard
pancreaticoduodenal resections.
Materials and methods. The results of surgical treatment of 101 patients with malignant neoplasms of the pancreatobiliary zone,
complicated by the syndrome of mechanical jaundice, were analyzed. Depending on the volume of lymphodissection, the patients were
divided into two groups. 33 (32.7%) patients who underwent an extended variant of pancreaticoduodenal resection made up the main group;
the comparison group included 68 (67.3%) patients who underwent standard pancreatoduodenal resection.
Results. Extended pancreaticoduodenal resections were accompanied by slightly greater intraoperative blood loss compared to
standard interventions, but statistical confirmation of this advantage was not found – (522±165) ml versus (468±124) ml (p>0.05). Under
the conditions of the occurrence of lymphorrhea, the average flow of lymph through drains after extended pancreaticoduodenal resections
was (512±26) ml/day, which was 46.2% higher than the average amount of lymph through drains in patients after standard interventions
((236±31) ml/day), which was statistically confirmed (p<0.05). The development of secretory diarrhea lasting more than 2 weeks, as a
complication of extended pancreatoduodenal resection, was noted in 7 (21.2%) patients, but after standard resection – only in 3 (4.4%)
patients (p<0.05). Inability of pancreaticodigestive anastomosis due to necrosis of the pancreatic stump complicated the course of the
postoperative period in 9 (13.2%) patients after standard pancreaticoduodenal resection, while after extended – in 4 (12.1%) patients.
Mortality after standard pancreaticoduodenal resection was 7.4% (5 patients), after extended – 6.1% (2 patients).
Conclusions. The obtained results indicate the need for more careful visualization of the condition of patients at the preoperative stage,
taking into account the local intraoperative situation, under the conditions of planning the performance of pancreaticoduodenal resection with
extended lymph nodes dissection.
The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local
Ethics Committee of the participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies.
No conflict of interests was declared by the authors.
