Оптимізація підходу до проведення тонзилектомії

Abstract

Актуальність: Рецидивуючий тонзиліт – це одне з найпоширеніших ЛОР захворювань. Одним із методів лікування є тонзилектомія, частота її виконання досягає 20% хірургічних втручань у ЛОР-стаціонарах. Для лікаря основними критеріями успішності виконання тонзилектомії є частота периопераційних ускладнень, віддалені результати лікування, час одужання пацієнта. Для пацієнта основними критеріями є перебіг периопераційного періоду – вираженість больових відчуттів, психоемоційне навантаження, строки знаходження у стаціонарі та повернення до повсякденної активності, нормальної дієти. До чинників, що суттєво впливають на результат тонзилектомії, відносять вибір анестезіологічного забезпечення та периопераційну медикаментозну гемостатичну підтримку. Метою дослідження була оптимізація підходу до виконання тонзилектомії шляхом периопераційного застосування транексамової кислоти 10%, а також шляхом вибіркового підходу до методу анестезіологічного забезпечення, порівнюючи місцеву анестезію та ендотрахеальний наркоз. Матеріали та методи: Клінічні дослідження проведено у 212 хворих на рецидивуючий тонзиліт, прооперованих у обсязі двосторонньої тонзилектомії. Хворих було розподілено на 3 групи. 1-у групу склали 54 пацієнти, прооперовані у обсязі двосторонньої тонзилектомії з використанням ендотрахеального наркозу, яким в передопераційному періоді вводився розчин транексамової кислоти 10% у розрахунку 10 мг/кг маси тіла. 2-у групу склали 97 пацієнтів, прооперованих з використанням місцевої анестезії. 3-ю (контрольну) групу склав 61 пацієнт, прооперований з використанням ендотрахеального наркозу. Для оцінки ефективності застосування транексамової кислоти порівнювалась 1-а та контрольна групи пацієнтів. Враховувались такі показники, як тривалість операції, об’єм крововтрати, інтраопераційні події, кількість епізодів первинних та вторинних кровотеч, лабораторні дані. Для оцінки впливу анестезіологічного забезпечення порівнювались показники 2-ї та контрольної групи пацієнтів. Враховувались такі показники, як тривалість операції, об’єм крововтрати, інтраопераційні події, кількість епізодів первинних та вторинних кровотеч, оцінка больового синдрому та необхідність прийому анальгетиків, час перебування у стаціонарі та строки повернення до нормальної дієти. Висновки: виконання тонзилектомії з використанням місцевої анестезії потребує менший час на виконання, супроводжується меншою крововтратою, кількістю інтраопераційних подій, епізодів первинних і вторинних кровотеч. Середній бал оцінки больових відчуттів вище у пацієнтів при використанні ендотрахеального наркозу. Використання транексамової кислоти 10% достовірно зменшує обсяг крововтрати, сприяє зменшенню частоти виникнення інтраопераційних ускладнень, зменшує частоту виникнення та ступінь післяопераційних кровотеч.