Abstract:
Актуальність. Найбільш поширеною вродженою аномалією розвитку жіночих
статевих органів вважається внутрішньоматкові перетинки (ВМП), частота яких
коливається від 2 до 3% у жінок репродуктивного віку, що становить 80-90% усіх вад
розвитку матки. Гістероскопічна метропластика (ГМ) є «золотим» стандартом у лікуванні
ВМП. Для її проведення використовуються різні хірургічні техніки та енергії, але
консенсусу щодо оптимальної методики хірургічного лікування ВМП до сих пір не
знайдено. Одним із серйозних ускладнень після ГМ є формування внутрішньоматкових
сінехій (ВМС), які характеризуються зменшенням об’єму менструальної крові, аменореєю,
безпліддям і невиношуванням, що серйозно впливає на репродуктивне здоров’я жінок.
Мета. Порівняти частоту виникнення ВМС після моно- та біполярної ГМ.
