Принципи та чинники розвитку культури якості у вищій медичній школі

Abstract

Навчання медичному мистецтву, в основі якого лежить клінічне мислення, як когнітивна здібність вирішувати професійні завдання, є найважливішою проблемою вищої медичної освіти. Клінічне мислення, включаючи рішення нестандартних проблем і проблемностей, має дві форми – емпіричну, яка дозволяє вирішувати завдання по аналогії, та теоретичну, творчу, таку, що забезпечує глибокий аналіз фактів, передбачає їх можливі зміни та корегує наступні дії. Таке мислення є основним чинником підвищення ефективності медичної допомоги, і цей творчий процес, реалізований у рамках конкретної професійної медичної діяльності, є сукупністю розумових операцій для вирішення медичних завдань, діагностики, прогностики і тактики лікування.