Abstract:
Серед низки релігійно-філософських проблем, що традиційно відносяться до категорії “вічних” (трансепохальних), особливе місце займає проблема теодицеї (боговиправдання). Не вдаючись до деталей, в
загальному плані її формулювання можна представити у виді такого питання: як, не утискаючи Всемогутності й Всеблагості Бога, пояснити наявність у світі зла. Запропоновані тези присвячено осмисленню цієї проблеми у вченні найавторитетнішого мислителя католицької гілки богословсько-філософської думки – Томи Аквінського. Зауважу, що, приймаючи домінуючу в середньовіччі позицію примату віри щодо розуму, Тома вважає, що і посили про становлення світу в умовах Божого піклування над ним в цілому, і ключові положення теми боговиправдання зокрема, можуть і повинні бути піддані раціоналізації, обґрунтовані розумом.
