Фізіологічні основи внутрішньої мотивації як провідного фактора підвищення рівня самоконтролю за дотримання принципів академічної доброчесності

Abstract

Важливу роль у формуванні компетенцій з академічної доброчесності відіграють процеси мотивації. Як відомо, з курсу фізіології, «мотивація» (у перекладі – спонукання до чогось) – це цілеспрямована поведінка людини направлена на задоволення своїх внутрішніх потреб. Серед відомих видів мотивації, найстійкішою є внутрішня (когнітивна), тобто мотивація усвідомленої дії. Для цілеспрямованої поведінки має бути вибір із кількох конкуруючих мотивацій. Якщо вибір відбувся, то виникає одна домінуюча мотивація, яка має на меті задоволення потреби в даний момент. У освітньому процесі формування домінуючої мотивації відіграє головну роль. Варто зазначити, що це найскладніша мотивація, яка впливає на властивості вищої нервової діяльності молодої людини – здобувача вищої освіти, яка ще не завжди усвідомлює себе самостійною особистістю з власним місцем у соціальному середовищі, не повністю розуміє, які знання можуть допомогти їй досягти фахового рівня у майбутній професійній діяльності.