Структура номінативних речень у заголовках прогнозів погоди

Abstract

Відомо, що будь-який заголовок – важлива комунікативна одиниця, яка сприяє встановленню контакту між автором і читачем, репрезентує позицію автора стосовно повідомлюваного та актуалізує його основний зміст. Він відбиває задум, ідею й концепцію автора в цілому. Ю. Карпенко наголошує, що заголовок є власним іменем, а «відношення між назвою й твором у принципі такі ж, як відношення між іменем і людиною або між топонімом і географічним об’єктом». У художніх та медійних текстах заголовок студіюють у різних аспектах: семантичному (І. Андріанов, Н. Вахтель), структурному й текстотвірному (Ю. Карпенко, Т. Пермінова, С. Потапенко), функційному (Р. Барт, Л. Коробова, М. Кожина, Ю. Пєшкова), стилістичному (Т. Желтоногова, О. Немировська), комунікативно-прагматичному (А. Долгірева, В. Ревенко, С. Форманова та М. Мельник), впливовому (І. Лакомська, А. Сафонов, Д. Сергєєва), синтаксичному (Д. Баранник, А. Ісаєва, А. Попов та ін.). Метою нашого дослідження є вивчення структурної специфіки номінативних речень у заголовках. Джерельною базою для розвідки послугували заголовки прогнозів погоди, репрезентовані на фейсбук-сторінці начальника Черкаського обласного центру з гідрометеорології В. С. Постриганя. Фактичну базу становлять 92 номінативних речення з-поміж зафіксованих 300 заголовків (з 12 серпня 2019 до 31 січня 2022 року).