Визначення ролі та місця лапароскопічних втручань в хірургічному лікуванні деструктивних форм гострого холециститу, що ускладнений перитонітом

Abstract

Гострий холецистит — гостре неспецифічне запалення жовчного міхура, спричинене порушенням відтоку жовчі внаслідок обтурації шийки міхура та міхурової протоки або як результат дії інших чинників на/у стінці жовчного міхура. Смертність значно вища у пацієнтів з гангренозним (особливо емфізематозним) і перфоративним холециститом, у пацієнтів похилого віку вона сягає 50-66 %. Мета: визначити критерії обрання оптимального методу оперативного лікування для хворих на ГДХУП, враховуючи наявність показань та протипоказів для використання лапароскопічних чи традиційних оперативних втручань. Матеріали і методи: дослідження виконане на базі підрозділів кафедри хірургії № 2 Одеського національного медичного університету протягом 2017-2021 рр. В дослідження було включено 128 хворих із ГДХУП. Результати: основними видами ускладнень, у 7,1 % хворих групи ТХЕ була серома післопераційної рани, за рахунок більшого, у порівнянні із ЛХЕ та ЛЛХЕ, розрізу на передній черевній стінці. Померло 2 хворих із групи ТХЕ, від прогресування важкої супутньої патології, на тлі інтоксикації і явищ перитоніту. Аналіз відстрочених ускладнень показує, що після ТХЕ на 42 прооперованих хворих спостерігається загалом 86 післяопераційних ускладнень, серед яких післяопераційні вентральні грижі, злукова хвороба постхолецистектомічний синдром. Після ЛЛХЕ, в якості відстроченого ускладнення спостерігається виключно ПХЕС, що підтверджує правильність обраної тактики, меншу травматичність малоінвазивних методик у порівнянні із ТХЕ. Середня тривалість передопераційного періоду становила 1,5 доби у всіх хворих, загальна тривалість лікування у хворих із застосуванням компонентів, FT-хірургії при ЛЛХЕ з дренуванням черевної порожнини — 4,5 доби, при ЛХЕ з дренуванням черевної порожнини — 5,5 доби а загальна тривалість лікування при ТХЕ з дренуванням черевної порожнини — 10,5 доби. Висновки: Розроблено та запропоновано до- та інтраопераційні клініко-інструментальні діагностичні алгоритми у хворих з ГДХУП, які дозволять оптимізувати перелік показань та протипоказань для кожного типу хірургічного лікування («відкрите» або лапараскопічне), що дасть змогу збільшити виконання лапароскопічних втручань при цьому виді патології за рахунок використання ЛЛХЕ.

Introduction: аcute cholecystitis is an acute nonspecific inflammation of the gallbladder caused by impaired bile flow due to obstruction of the bladder neck and gallbladder or as a result of other factors on / in the gallbladder wall. Mortality is significantly higher in patients with gangrenous (especially emphysematous) and perforated cholecystitis, in the elderly it reaches 50-66%. Objective: determine the criteria for choosing the optimal method of surgical treatment for patients with ADCCP, taking into account the indications and contraindications for the use of laparoscopic or traditional surgical interventions. Materials and methods: The study was performed on the basis of departments of the Department of Surgery № 2 Odessa National Medical University during 2017-2021. The study included 128 patients with ADCCP. Results: The main type of complications in 7.1% of patients with TCE was seromа of the postoperative wound, due to a larger, compared with LCE and LLCE, incision on the anterior abdominal wall. Two patients from the group of TCE died from the progression of severe comorbidities, on the background of intoxication and peritonitis. Analysis of delayed complications shows that after TCE, a total of 86 postoperative complications were observed in 42 operated patients, including postoperative ventral hernias, connective tissue disease, postcholecystectomy syndrome. After LLCE, as a delayed complication there is only PCES, which confirms the correctness of the chosen tactics, less traumatic minimally invasive techniques compared to TCE.The average duration of the preoperative period was 1.5 days in all patients, the total duration of treatment in patients with the use of components, FT-surgery in LLCE with abdominal drainage - 4.5 days, in LCE with abdominal drainage - 5.5 days and total duration of treatment for TCE with drainage of the abdominal cavity - 10.5 days. Conclusions: Developed and proposed pre- and intraoperative clinical and instrumental diagnostic algorithms in patients with ADCCP, which will optimize the list of indications and contraindications for each type of surgical treatment (“open” or laparoscopic), which will increase the performance of laparoscopic interventions for this type of pathology by using of LLCE.

Гострий холецистит — гостре неспецифічне запалення жовчного міхура, спричинене порушенням відтоку жовчі внаслідок обтурації шийки міхура та міхурової протоки або як результат дії інших чинників на/у стінці жовчного міхура. Смертність значно вища у пацієнтів з гангренозним (особливо емфізематозним) і перфоративним холециститом, у пацієнтів похилого віку вона сягає 50-66 %. Мета: визначити критерії обрання оптимального методу оперативного лікування для хворих на ГДХУП, враховуючи наявність показань та протипоказів для використання лапароскопічних чи традиційних оперативних втручань. Матеріали і методи: дослідження виконане на базі підрозділів кафедри хірургії № 2 Одеського національного медичного університету протягом 2017-2021 рр. В дослідження було включено 128 хворих із ГДХУП. Результати: основними видами ускладнень, у 7,1 % хворих групи ТХЕ була серома післопераційної рани, за рахунок більшого, у порівнянні із ЛХЕ та ЛЛХЕ, розрізу на передній черевній стінці. Померло 2 хворих із групи ТХЕ, від прогресування важкої супутньої патології, на тлі інтоксикації і явищ перитоніту. Аналіз відстрочених ускладнень показує, що після ТХЕ на 42 прооперованих хворих спостерігається загалом 86 післяопераційних ускладнень, серед яких післяопераційні вентральні грижі, злукова хвороба постхолецистектомічний синдром. Після ЛЛХЕ, в якості відстроченого ускладнення спостерігається виключно ПХЕС, що підтверджує правильність обраної тактики, меншу травматичність малоінвазивних методик у порівнянні із ТХЕ. Середня тривалість передопераційного періоду становила 1,5 доби у всіх хворих, загальна тривалість лікування у хворих із застосуванням компонентів, FT-хірургії при ЛЛХЕ з дренуванням черевної порожнини — 4,5 доби, при ЛХЕ з дренуванням черевної порожнини — 5,5 доби а загальна тривалість лікування при ТХЕ з дренуванням черевної порожнини — 10,5 доби. Висновки: Розроблено та запропоновано до- та інтраопераційні клініко-інструментальні діагностичні алгоритми у хворих з ГДХУП, які дозволять оптимізувати перелік показань та протипоказань для кожного типу хірургічного лікування («відкрите» або лапараскопічне), що дасть змогу збільшити виконання лапароскопічних втручань при цьому виді патології за рахунок використання ЛЛХЕ.