Розрив матки – кожний випадок має свою історію

Abstract

Мета дослідження – аналіз частоти розриву матки у жінок, які перенесли консервативну міомектомію, та оцінка ефективності системи клінічного моніторингу на прегравідарному та інтрагравідарному етапах. Матеріали та методи. Дослідження виконано на базі обласного перинатального центру та міського пологового будинку № 5 (м. Одеса) впродовж 2016-2021 рр. Проаналізовано 2633 історії вагітностей жінок з рубцем на матці, з яких у 1798 випадках рубець утворився після кесаревого розтину, а у 835 – після консервативної міомектомії. Визначено частоту розриву матки та загрозливих для життя породіллі станів (near miss). Проведений аналіз відповідності програми обстеження вагітних чинним клінічним протоколам. Статистичну обробку проведено параметричними методами за допомогою програмного забезпечення MS Excel (Microsoft Inc., США). Результати досліджень та їх обговорення. Середній вік жінок склав (39,6±0,7) року. Частота розриву матки у вагітних із рубцем на матці після кесаревого розтину склала 0,2 %, після консервативної міомектомії – 0,1 %. Чинниками ризику для розриву матки були вік пацієнтки старше 35 років, наявність повторних вагітностей в анамнезі, похибки в реалізації плану ведення вагітної у І–ІІ триместрах. Повноцінний ультрасонографічний моніторинг проводили лише у 2 (40,0 %) із 5 хворих, соногістерографію – лише в одному випадку (20,0 %). Висновки. Частота розриву матки після консервативної міомектомії не перевищує 0,1 %, після кесаревого розтину – 0,2 %. Наявність розриву матки в анамнезі не є протипоказанням до реалізації репродуктивної функції в подальшому. Одним із чинників ризику розриву матки у жінок, що перенесли операційні втручання на матці, є низький комплаєнс щодо заходів клінічного моніторингу функціонального стану післяопераційного рубця впродовж вагітності.

The aim of the study – to analyze the frequency of uterine rupture in women who underwent uterine surgery, and to evaluate the effectiveness of the clinical monitoring system in the pregravidarum and intragravidarum stage. Materials and Methods. The study was carried out on the basis of the regional perinatal center and the city maternity hospital No. 5 (Odesa) during 2016–2021. 2633 histories of pregnancies of women with uterine scars were analyzed, of which in 1798 cases the scar was formed after cesarean section, and in 835 – after conservative myomectomy. The frequency of uterine rupture and life-threatening conditions for the parturient (near miss) is determined. An analysis of the compliance of the pregnant women's examination program with current clinical protocols was carried out. Statistical processing was carried out by parametric methods using MS Excel software (Microsoft Inc., USA). Results and Discussion. The average age of women was 39.6±0.7 years. The frequency of uterine rupture in pregnant women with a scar on the uterus after caesarean section was 0.2 %, after conservative myomectomy – 0.1 %. The risk factors for PM were the patient's age over 35 years, the presence of repeated pregnancies in the anamnesis, errors in the implementation of the pregnancy management plan in the I–II trimesters. Complete ultrasonographic monitoring was performed only in 2 (40.0 %) of 5 patients, sonohysterography – in only one case (20.0 %). Conclusions. The frequency of uterine rupture after conservative myomectomy does not exceed 0.1 %, after caesarean section – 0.2 %. The presence of uterine rupture in the anamnesis is not a contraindication to the implementation of the reproductive function in the future. One of the risk factors for uterine rupture in women who have undergone surgical interventions on the uterus is low compliance with measures of clinical monitoring of the functional state of the postoperative scar during pregnancy.

The aim of the study – to analyze the frequency of uterine rupture in women who underwent uterine surgery, and to evaluate the effectiveness of the clinical monitoring system in the pregravidarum and intragravidarum stage. Materials and Methods. The study was carried out on the basis of the regional perinatal center and the city maternity hospital No. 5 (Odesa) during 2016–2021. 2633 histories of pregnancies of women with uterine scars were analyzed, of which in 1798 cases the scar was formed after cesarean section, and in 835 – after conservative myomectomy. The frequency of uterine rupture and life-threatening conditions for the parturient (near miss) is determined. An analysis of the compliance of the pregnant women's examination program with current clinical protocols was carried out. Statistical processing was carried out by parametric methods using MS Excel software (Microsoft Inc., USA). Results and Discussion. The average age of women was 39.6±0.7 years. The frequency of uterine rupture in pregnant women with a scar on the uterus after caesarean section was 0.2 %, after conservative myomectomy – 0.1 %. The risk factors for PM were the patient's age over 35 years, the presence of repeated pregnancies in the anamnesis, errors in the implementation of the pregnancy management plan in the I–II trimesters. Complete ultrasonographic monitoring was performed only in 2 (40.0 %) of 5 patients, sonohysterography – in only one case (20.0 %). Conclusions. The frequency of uterine rupture after conservative myomectomy does not exceed 0.1 %, after caesarean section – 0.2 %. The presence of uterine rupture in the anamnesis is not a contraindication to the implementation of the reproductive function in the future. One of the risk factors for uterine rupture in women who have undergone surgical interventions on the uterus is low compliance with measures of clinical monitoring of the functional state of the postoperative scar during pregnancy.