Автономність темпоральних одиниць та цілісність системи антропного часу

Abstract

Проблема створення гармонійних умов співіснування різних верств населення в рамках суспільних утворень різних масштабів є однією з найактуальніших в сучасному соціально-філософському та антропологічному дискурсах. Її гостроту та складність розв’язання обумовлено, перш за все, необхідністю поєднання непоєднуваних, як здається на перший погляд, речей: з одного боку, формування та зміцнення цілісності тієї чи іншої спільноти, з іншого – збереження автономності й унікальності кожного з суб’єктів, що діють в її рамках. Перспективним у розв’язанні показаної проблеми бачиться такий підхід, у якому відповідне моделювання є концептуалізованим темпоральним смислом, тобто коли в якості його фундаментальних підстав обрано акцентування уваги на часових особливостях становлення людини на будь-яких рівнях організації цього процесу.