Мета роботи: удосконалити інтраопераційне виявлення «сторожових» лімфатичних вузлів у хворих із раком молочної залози. Матеріали і методи. У період з 2016 по 2021 р. на базі Одеської обласної клінічної лікарні було оперовано 200 пацієнток із раком молочної залози стадії Т1–Т3N0М0 з використанням двох барвників: синього патентованого та індоціаніну зеленого. Усі пацієнтки були розподілені на дві групи. У 1–й групі 100 пацієнткам виконана біопсія «сторожових» лімфатичних вузлів. Для фарбування лімфатичних вузлів використано барвник синій патентований. У 2–й групі так само 100 пацієнткам виконано біопсію «сторожових» лімфатичних вузлів, а для фарбування лімфатичних вузлів використано барвник синій патентований і флуоресцентний барвник індоціанін зелений, які вводили внутрішньовенно у верхню кінцівку на боці ураженої молочної залози по ходу відтоку від верхньої кінцівки до молочної залози. Результати. Загальна п’ятирічна виживаність після аксилярної лімфодисекції та після біопсії «сторожового» лімфатичного вузла становила 91 та 92% відповідно, безрецидивна п’ятирічна виживаність – 82,2 і 83,9% відповідно. Лише у 1,1% хворих було виявлено регіонарний рецидив у «сторожові» лімфатичні вузли на боці ураженої молочної залози. У 57% пацієнток були чисті «сторожові» лімфатичні вузли, отже, наступну лімфодисекцію їм не виконували, а метастатично уражені лімфатичні вузли мали 43% пацієнток. Рецидив був зареєстрований у 0,2% пацієнток у вигляді ізольованих метастазів у аксилярні лімфатичні вузли. Висновки. Методика виявлення «сторожових» лімфатичних вузлів з допомогою барвників при раку молочної залози дозволяє у переважної більшості хворих відмовитися від травматичних операцій на користь органозберігальних з біопсією «сторожових» лімфатичних вузлів.
Objective. To improve intraoperative determination of «sentinel» lymph nodes in patients, suffering mammary gland cancer.
Materials and methods. In the 2016 – 2021 yrs period on the base of the Odessa Regional Clinical Hospital 200 patients, suffering mammary gland cancer Stages Т1–Т3N0М0, were operated, using two dyes: the blue patented dye and fluorescent dye
indocyanine green. All the patients were distributed into two groups. In Group I in 100 patients the "sentinel" lymph nodes biopsy was conducted. The blue patented dye was used for the lymph nodes staining. The same was conducted in 100 patients of
Group II with the "sentinel" lymph nodes biopsy. For the lymph nodes staining there were applied the blue patented dye and
fluorescent dye indocyanine green, which were introduced intravenously into the upper extremity on the side of the affected
mammary gland along outflow from the upper extremity to mammary gland.
Results. General five–year survival after axillary lympho–dissection and after biopsy of «sentinel» lymph nodes have constituted 91 and 92%, accordingly, while recurrence–free five–year survival – 82.2 and 83.9% accordingly. Only in 1.1% patient a regional recurrence in «sentinel» lymph nodes on the affected mammary gland side was revealed. In 57% patients the unaffected «sentinel» lymph nodes were diagnosed, that's why further lympho–dissection was accomplished. In 43% women–patients
there was revealed metastatic affection of the lymph nodes. Recurrence was registered in 0.2% patients as an isolated metastases in axillary lymph nodes.
Conclusion. The method of the «sentinel» lymph nodes diagnosis in mammary gland cancer, using the dyes, permits to escape
the performance of traumatic operations in favor of organ–preserving interventions with biopsy of «sentinel» lymph nodes.