Пошук сучасних простатопротекторів на основі вітчизняної лікарської рослинної сировини залишається актуальним завданням сучасної фармакогнозії і фармакології. На кафедрі хімії природних сполук НФАУ (завідувач проф.
В. С. Кисличенко) у науковому співробітництві з кафедрою фармакології та фармакогнозії Одеського національного медичного університету отримано і стандартизовано густий екстракт обмолоченої від плодів трави якірців сланких (ГЕЯС), який
завдяки унікальній комбінації біологічно активних речовин (комплекс фенольних сполук, флавоноїдів, сапонінів) міг би проявляти потенційну простатопротекторну активність і позитивно впливати на репродуктивну функцію тварин.
Мета дослідження – встановити можливість корекції порушень структурно-функціонального стану передміхурової
залози у щурів з експериментальним простатитом за допомогою ГЕЯС.
Матеріал і методи. Досліди проводили на 96 безпородних білих щурах масою 220–240 г. Моделювання кріотравматичного простатиту здійснювали місцевим зрошенням передньої поверхні передміхурової залози (ПЗ) протягом 5 секунд аплікатором для видалення бородавок фармзасобом «Вартнер» (Фармаспрей, Нідерланди). Фітозасоби (ГЕЯС – 150 мг/кг, препарати
порівняння трибестан – 60 мг/кг і пепонен – 106 мг/кг) уводили щоденно, перорально за три доби до та 11 діб після відтворення кріотравми. Тварини груп інтактного контролю і контрольної патології отримували еквівалентний об’єм дистильованої
води. Для оцінки протизапальної дії фітозасобів досліджували гематологічні показники, у сироватці крові щурів визначали
вміст С-реактивного білка. Активність процесів вільнорадикального окиснення та антиоксидантного захисту оцінювали
за вмістом малонового діальдегіду (МДА), дієнових кон’югатів (ДК), за активністю супероксиддисмутази (СОД), каталази
(КТ), глутатіонредуктази, вмістом відновленого глутатіону (ВГ) та токоферолу. Ступінь окислнювальної модифікації білків визначали за вмістом альдегідфенілгідразонів (АФГ) і кетонфенілгідразонів (КФГ). У сироватці крові методом фотометрії визначали рівень оксиду азоту. У сім’яних пухирцях визначали вміст фруктози, а в гомогенаті передміхурової залози (ПЗ)
та в сироватці крові – активність кислої (КФ) та лужної фосфатази (ЛФ) спектрофотометрично. Уміст тестостерону
визначали імуноферментним методом.
Результати дослідження. Установлено, що всі досліджувані фітозасоби на моделі кріотравми передміхурової залози
у щурів проявляють простатопротекторну та антиоксидантну дію. Найбільший лікувальний ефект був виявлений у густого
екстракту якірців сланких, за вираженістю якого він не поступався закордонному аналогу трибестану.
Висновок. В умовах експериментального кріотравматичного простатиту у щурів фітозасіб ГЕЯС проявляє найбільш
ефективну протизапальну дію, коригує порушення балансу оксидантної та антиоксидантної систем організму, відновлює масові коефіцієнти ПЗ і сім’яних пухирців та сприяє в умовах патології збереженню на рівні, близькому до фізіологічного,
показників андрогенного статусу організму.
The search for modern prostate protectors based on native medicinal plant raw materials remains an urgent task of
modern pharmacognosy and pharmacology. At the Department of Chemistry of Natural Compounds of the National Academy of Sciences
of Ukraine (Head Prof. V.S. Kyslychenko) in scientific cooperation with the Department of Pharmacology and Pharmacognosy of the
Odesa National Medical University, the “Thick extract of the threshed from the fruits of Tribulus terrestris” (TETT) was obtained and
standardized, which, thanks to a unique combination of natural compounds (a complex of phenolic compounds, flavonoids, saponins),
could have potential prostatoprotective activity and have a positive effect on the reproductive function of animals.
Aim of study: to establish the possibility of correcting violations of the structural and functional state of the prostate gland in rats
with experimental prostatitis using TETT.
Materials and methods. Experiments were conducted on 96 purebred white rats weighing 220-240 g. Simulation of cryotraumatic
prostatitis was carried out by local irrigation of the front surface of the prostate gland (PG) for 5 seconds with an applicator for
removing warts with the Wartner pharmaceutical product (Pharmaspray, the Netherlands). Phytoremedies (TETT – 150 mg/kg,
comparison drugs tribestan – 60 mg/kg and peponene – 106 mg/kg) were administered daily, orally three days before and 11 days
after reproduction of cryotrauma. Animals of intact control and control pathology groups received an equivalent volume of distilled
water. To assess the anti-inflammatory effect of phytoremedies, hematological indicators were studied, and the content of C-reactive
protein was determined in the blood serum of rats. Activity of the processes of free radical oxidation and antioxidant protection
were evaluated by the content of malondialdehyde, diene conjugates, the activity of superoxide dismutase, catalase, glutathione
reductase, the content of reduced glutathione and tocopherol. The degree of oxidative modification of proteins was determined by
the content of aldehyde phenylhydrazones and ketone phenylhydrazones. The level of nitric oxide in blood serum was determined
by photometry. The content of fructose was determined in the seminal vesicles, and the activity of acid and alkaline phosphatase
was determined spectrophotometrically in the prostate homogenate and blood serum. Testosterone content was determined by the
immunoenzymatic method. Research results. It was established that all phytoremedies that were studied on the cryotrauma model of the prostate gland in
rats have prostatoprotective and antioxidant effects. The most significant therapeutic effect was found in the thick extract of Tribulus
terrestris, which was comparable to its foreign counterpart tribestan.
Conclusions. In the conditions of experimental cryo-traumatic prostatitis in rats, the herbal remedy TETT has the most effective
anti-inflammatory effect, corrects the imbalance of the oxidant and antioxidant system of the body, restores the mass coefficients of
prostate glandule and seminal vesicles, and contributes to the preservation of indicators of the androgenic status of the body at a level
close to the physiological level under pathological conditions.
