Корекція гіпертрофії язикового мигдалика фізичним чинником

Abstract

Язиковий мигдалик (ЯМ) є скупченням лімфоепітеліальної тканини і частиною лимфоглоткового кільця, якому належить захисна, імуномодулююча, кровотворна функція. Хірургічне видалення піднебінних мигдаликів при патологічних змінах лимфоїдної тканини глотки іноді супроводжується посиленням антигенного навантаження, що призводить до компенсаторного збільшення ЯМ – гіпертрофії язикового мигдалика (ГЯМ) [1, 2]. Розташування мигдалика в зоні механічного, термічного впливу, може сприяти перетворенню обмеженого гострого процесу в осередок хронічного ураження. При навантаженнях, що перевищують фізіологічні, може наступити декомпенсація, що супроводжується переважанням проліферативних процесів над процесами альтерації. Проліферативні процеси, призводять до гіпертрофії тканин язикового мигдалика, а будь-які топографічни зміни, призводять до патологічної імпульсації, що погіршує якість життя пацієнта, появи скарг на відчуття стороннього тіла в горлі, утруднене ковтання, першіння, кашель, що не є специфічним для ГЯМ.