Мета роботи: порівняння результатів і ефективності ретроперитонеальної адреналектомії з трансабдомінальною андреналектомією з визначенням показань до застосування різних видів адреналектомій.
Матеріали і методи. Дослідження виконане на базі Одеської обласної клінічної лікарні. Дослідження ґрунтувалось на результатах лікування 108 пацієнтів, яким була виконана трансабдомінальна (n=58) або ретроперитонеальна лапароскопічна адреналектомія. Оцінку результатів проводили за такими критеріями: тривалість операційного втручання, величина крововтрати, число
інтра і післяопераційних ускладнень, вираження післяопераційного болю, нудоти, блювання, час до першого приймання їжі,
тривалість перебування в стаціонарі.
Результати досліджень та їх обговорення. Задній ретроперитонеальний доступ має значні переваги над трансабдомінальним
доступом при виконанні мініінвазивної адреналектомії, дає змогу істотно скоротити час операції (90,2±20,4 vs 68,4±15 хвилин, p<0,05), знизити травматичність, зменшити виразність больового синдрому (хворим після заднього ретроперитонеального
доступу на відміну від пацієнтів, яким виконували трансабдомінальну лапароскопічну адреналектомію не призначали опіоїдні
препарати, тоді як в групі ТЛА 28 з 44 хворих отримували ці анальгетики, p<0,01), крововтрату (112±30 vs 60,8±18 мл, p<0,05),
отримати хороший косметичний результат і скоротити час перебування в стаціонарі (7,2±2,1 vs 4,1±1,7 ліжкоднів, p<0,05).
Задній ретроперитонеальний доступ є методом вибору, особливо у пацієнтів, які раніше перенесли операційні втручання на органах черевної порожнини.
The aim of the work: to compare the results and the effectiveness of retroperitoneal adrenalectomy with transabdominal anteriogenic
leukemia with transabdominal adrenalectomy, with the indication of symptoms before the use of various adrenalectomy types.
Materials and Methods. The research was conducted out on the basis of the Regional Clinical Hospital (Odesa). We examined 108 patients who underwent transabdominal (n = 58) or retroperitoneal laparoscopic adrenalectomy. The results were evaluated according to the
following criteria: the duration of the surgical intervention, the amount of blood loss, the number of intra and postoperative complications,
the severity of postoperative pain, nausea, vomiting, the time of the first meal, the length of stay in the hospital.
Results and Discussion. The posterior retroperitoneal approach has significant advantages over the transabdominal approach when performing minimally invasive adrenalectomy, which can significantly reduce the hour of surgery (90.2±20.4) vs (68.4±15) minutes, p<0.05),
reduce trauma, and reduce the severity of pain (in contrast to patients who underwent transabdominal laparoscopic adrenalectomy, patients
after posterior retroperitoneal access were not prescribed opioid drugs, while in the TAL group 28 out of 44 patients received these analgesics, p<0.01), blood loss (112±80) vs. ml, p<0.05), to obtain a good cosmetic result and to reduce the time of hospital stay (7.2±2.1) vs
(4.1±1.7) patientbeddays, p<0.05).
Retroperitoneal access is a method of choice for adrenal surgery on the adrenals if other abdominal surgical interventions were done before.