Резолюція ІІ міжнародного форуму експертів з питань менопаузи

Abstract

20 листопада 2020 р. відбувся ІІ Міжнародний форум експертів з питань менопаузи. До складу робочої групи експертної ради увійшли провідні фахівці в галузі ендокринної гінекології Вірменії, Білорусі, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Узбекистану та України. Експерти розглянули питання раннього старту менопаузальної гормональної терапії (МГТ), профілю безпеки щодо молочної залози, а також розробили алгоритми менеджменту кровотеч на фоні прийому МГТ. У наш час існують переконливі докази комплексного сприятливого впливу МГТ при своєчасному призначенні в рамках терапевтичного вікна можливостей (у жінок у віці до 60 років або протягом 10 років постменопаузи). Індивідуальний підхід до кожної пацієнтки є пріоритетним при виборі тактики лікування клімактеричних розладів. Сприятливим є початок МГТ з більш низької дози естрогену; в перименопаузі – в комбінованому циклічному режимі, а в постменопаузі – в комбінованому безперервному режимі. Застосування МГТ потребує періодичної корекції дозування в залежності від стадії репродуктивного старіння, віку, ефективності та переносимості лікування. Частота кровотеч на фоні МГТ складає до 77% при застосуванні циклічної терапії і до 40% при безперервній. У зв'язку з цим до 50% жінок припиняють прийом МГТ, тому правильний менеджмент є критично важливим. Головними задачами клініциста є виключення раку ендометрія та з'ясування причин кровотеч, які є різноманітними, але найчастіше доброякісними. Менеджмент повинен бути раціональним і не потребує відміни МГТ при відсутності патології ендометрія чи значущих факторів ризику. Передбачувані ризики виникнення раку молочної залози при застосуванні МГТ часто стають наріжним каменем при призначенні необхідної терапії. Основний внесок у ризик раку молочної залози при застосуванні МГТ робить саме гестагенний компонент. Дослідженнями доведено, що прогестерон і дидрогестерон у складі МГТ не асоціюються з підвищеним ризиком даного виду раку, однак синтетичні гестагени підвищують цей ризик. Мінімізація ризиків включає збір анамнезу, оцінку стану молочної залози, інформування пацієнток та правильний вибір компонентів МГТ.

The II International Menopause Expert Forum was held on November 20, 2020. The working group included leading specialists in gynecological endocrinology from Armenia, Belarus, Georgia, Kazakhstan, Kyrgyzstan, Uzbekistan and Ukraine. The experts addressed issues related to the early onset of menopausal hormone treatment (MHT), the safety profile of MHT on the breast, and developed algorithms for managing unscheduled bleeding in women taking MHT. Currently, there is also convincing evidence of comprehensive benefits of timely initiation of MHT – during the “window of opportunity” (in women under the age of 60 or earlier than 10 years after the menopause). Personalized approach to the treatment of each patient is a priority when choosing the treatment tactics for menopausal symptoms. The lower dose of estrogen is preferred at the beginning of treatment, cyclic combined regimen is preferred in perimenopause and continuous combined regimen in postmenopause. MHT requires periodic dosage adjustments depending on the stage of reproductive aging, age, treatment efficacy and tolerability. The incidence of bleeding on MHT is up to 77% when cyclic regimen is used and up to 40% with continuous regimen. As a result, up to 50% of women stop MHT, so proper management is critical. The key issues clinicians need to address are to rule-out endometrial cancer and establish the cause of hemorrhage; there can be multiple causes of unscheduled bleeding but they are often benign. The management should be rational and does not require the discontinuation of MHT if there are no endometrial pathology or significant risk factors. Breast cancer risk associated with MHT often becomes the cornerstone when prescribing medication. Hormonal therapy with a gestogenic component makes the greatest contribution to the risk of breast cancer. Studies have shown that progesterone and dydrogesterone in MHT are not associated with an increased risk of breast cancer, but synthetic progestogens are associated. The risk minimization activities include taking history, evaluation of breast status, informing patients and choosing the right MHT components.