Варіантна анатомія позапечінкових жовчних проток у хворих на калькульозний холецистит: клінічні спостереження

Abstract

Мета дослідження – ознайомитися з можливостями варіантної анатомії розташування позапечінкових жовчних проток. Результати досліджень та їх обговорення. У власній практиці ми спостерігали двох хворих із нетиповою анатомією позапечінкових жовчних проток. Хвору Г. було оперовано з приводу хронічного калькульозного холециститу. Під час лапароскопічної холецистектомії ми зіткнулися із наступною ситуацією: безпосередньо в ділянці воріт печінки було виявлено, що жовчний міхур має дуже коротку протоку. Після дісекції виявлено, що d. cysticus впадає у праву печінкову протоку. Своєчасне встановлення даної варіантної анатомії, яка досяглася шляхом обережної дисекції ділянки з’єднання d. сysticus та d. hepaticus dexter, дозволило запобігти (у даному випадку) помилкого кліпування правої печінкової протоки. У наведеному прикладі, можливість вчасного встановлення наявності анатомічних особливостей позапечінкових жовчних проток дозволило запобігти їх ушкодженню. Хвору К. було оперовано з приводу гострого калькульозного холециститу, холедохолітіазу (без клінічних та лабораторних ознак механічної жовтяниці). Під час лапароскопічної холецистектомії було встановлено, що у пацієнтки має місце варіантна анатомія позапечінкових жовчних проток, коли права печінкова протока впадає безпосередньо у жовчний міхур. Дана аномалія була виявлена після відділення жовчного міхура від його ложа, внаслідок чого відбулося ушкодження даної протоки. Виконано конверсію доступу, встановлено місце виходу з печінки в ділянці жовчного міхура аномальної правої печінкової протоки. З метою відновлення відтоку жовчі, виконано правобічну гепатикоєюностомію на петлі за Ру, зовнішне дренування холедоха за Кером, дренування черевної порожнини. Висновки. Незважаючи не те, що лапароскопічна холецистектомія є стандартною рутинною операцією, слід враховувати варіабельність розташування позапечінкових жовчних проток. Вважаємо за доцільне під час дисекції в ділянці переходу міхурової протоки в гепатикохоледох ретельно виділяти всі анатомічні структури до абсолютної їх ідентифікації.

The aim of investigation – to get acquainted with the possibilities of variant anatomy of the extrahepatic bile ducts location. Results and their discussion. In our own practice, we observed two patients with the extrahepatic bile ducts atypical anatomy. Patient G. was operated because of chronic calculous cholecystitis. During laparoscopic cholecystectomy, we encountered the following situation: it was found that the gallbladder has a very short duct directly in the region of the portal of the liver. After dissection it was found that d. cysticus flows into the right hepatic duct. Timely establishment of this variant anatomy, which was achieved by careful dissection of the junction area d. cysticus and d. hepaticus dexter, allowed to prevent (in this case) wrong clipping of the right hepatic duct. In this example the possibility of timely establishing the presence of anatomical features of the extrahepatic bile ducts made it possible to prevent their damage. Patient K. was operated because of calculous cholecystitis, choledocholithiasis (without clinical and laboratory signs of mechanical jaundice). During laparoscopic cholecystectomy, it was established that the patient has variant anatomy of the extrahepatic bile ducts, when the right hepatic duct drains directly into the gallbladder. This anomaly was discovered after the separation of the gallbladder from its bed, as a result of which this duct was damaged. The access conversion was performed, the place of exit from the liver in the area of the gallbladder of the anomalous right hepatic duct was established. In order to restore the outflow of bile, a right-sided hepaticojejunostomy was performed on a Roux loop, external drainage of the choledoch according to Ker, drainage of the abdominal cavity. Conclusions. Although laparoscopic cholecystectomy is a standard routine operation, the variability of extrahepatic bile duct location should be considered. We consider it expedient during dissection in the area of the transition of the vesical duct to the hepaticocholedoch to carefully isolate all anatomical structures until their absolute identification.