Cкелетна політравма: прогнозування та профілактика емболічних ускладнень

Show simple item record

dc.contributor.author Потапчук, Ю. О. uk
dc.contributor.author Буднюк, О. О. uk
dc.contributor.author Володичев, Д. С. uk
dc.contributor.author Potapchuk, Yo. O. en
dc.contributor.author Budniuk, O. O. en
dc.contributor.author Volodychev, D. S. en
dc.date.accessioned 2022-12-16T10:39:55Z
dc.date.available 2022-12-16T10:39:55Z
dc.date.issued 2021
dc.identifier.citation Потапчук Ю. О., Буднюк О. О., Володичев Д. С. Cкелетна політравма: прогнозування та профілактика емболічних ускладнень // Klinichna Khirurhiia. 2021; 88(11–12):231–233. uk_UA
dc.identifier.uri https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/11840
dc.description.abstract Мета. Покращення результатів лікування постраждалих із скелетною політравмою. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 240 пацієнтів із скелетною політравмою. Для об’єктивізації тяжкості стану постраждалих у приймально–діагностичному відділенні і відділенні інтенсивної терапії використовували різні оціночні шкали. Результати. За результатами проведеного дослідження встановлено основні фактори ризику венозного тромбоемболізму: скелетна травма (чутливість 85%), тривалий постільний режим (чутливість 94%), несвоєчасний хірургічний остеосинтез (чутливість 96%), тяжкість стану – оцінка за скороченою шкалою пошкоджень 3 бали і вище, за шкалою тяжкості ушкодження 16 балів і вище (чутливість 88%), недотримання режиму фармакологічної тромбопрофілактики (чутливість 94%). Висновки. На підставі отриманих результатів розроблено і впроваджено у практику клінічний маршрут та алгоритм надання медичної допомоги пацієнтам із скелетною політравмою, що дозволило знизити частоту венозного тромбоемболізму з 25,8 до 15% (Ȥ2=13,07, р=0,001), а частоту синдрому жирової емболії з 19,2 до 3,3% (Ȥ2=15,07, р=0,001). uk_UA
dc.description.abstract Objective. Improvement of the treatment results in injured persons with skeletal polytrauma. Materials and methods. In the investigation 240 patients, suffering skeletal polytrauma, took part. In the Admittance– Diagnostic Department and the Department of Intensive Therapy various scales of assessment were used for objectivisation of its state of severity in the injured persons. Results. The main risk factors for the venous thromboembolism were established in accordance to results of the investigation conducted: skeletal trauma (sensitivity 85%), durable bed–rest regime (sensitivity 94%), untimely surgical osteosynthesis (sensitivity 96%), severity of state – assessment in accordance to shortened scale of damages of 3 points and higher, in accordance to the injury severity scale of 16 points and higher (sensitivity 88%), non–compliance for the pharmacological thrombo–prophylactic regime (sensitivity 94%). Conclusion. Basing on the results obtained, a clinical route of the medical help delivery for patients, suffering skeletal polytrauma, was introduced into the practice, what have permitted to lower the rate of venous thromboembolism from 25.8 tо 15% (Ȥ2 =13.07, р=0.001), and the rate of the fat embolism syndrome – from 19.2 tо 3.3% (Ȥ2 =15.07, р=0.001). en
dc.language.iso uk en
dc.subject скелетна політравма uk_UA
dc.subject синдром жирової емболії uk
dc.subject венозний тромбоемболізм uk
dc.title Cкелетна політравма: прогнозування та профілактика емболічних ускладнень uk_UA
dc.title.alternative Skeletal polytrauma: prognostication and prophylaxis of embolic complications en
dc.type Article en


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search DSpace


Advanced Search

Browse

My Account