Внутрішньоматкова балонна тампонада, як ефективний метод консервативного лікування післяпологової кровотечі

Abstract

Postpartum haemorrhage (PPH) is the leading cause of maternal mortality worldwide and accounts for approximately a quarter of all maternal deaths today. In May 2021, the World Health Organization (WHO) published updated recommendations that intrauterine balloon tamponade is an effective treatment for postpartum hemorrhage when first-line treatment is ineffective. The implementation of balloon intrauterine tamponade during postpartum hemorrhage after cesarean section appears to be safe and effective, which contributes to the reduction of both invasive procedures and the frequency of transfusions. Objective of the study To evaluate the effectiveness of the complex treatment of hypotonic postpartum hemorrhage and bleeding with placental abruption or placentaaccreta during cesarean section by using intrauterine balloon tamponade to prevent periportal hysterectomy. Methods An analysis of 30 cases of postpartum bleeding, which were treated with intrauterine balloon tamponade (IBT), and ended with effective conservative treatment without hysterectomy, was conducted. Research results and their discussion Parity of childbirth is important as a risk factor for the occurrence of hypotonic bleeding. A stretched uterus due to a large fetus was present in 4 (13.3%), twins - in 3 (10%), polyhydramnios - in 2 (6.6%), that is, every third woman had such a risk factor for bleeding. The course of childbirth plays an important role in the exhaustion of the contractile activity of the uterus and the occurrence of postpartum bleeding. Massive obstetric bleeding was more than 1.5% of the weight in 3 (13.6%) women, up to 1.5% in 17 (77.2%), up to 1% in 2 (9.2%). Intrauterine balloon tamponade was performed for the treatment of PPK after ineffective first-line measures. According to our data, finding an intrauterine balloon gradually stopped the bleeding. 1 hour after UBT of the uterus, the amount of blood loss decreased to 400 ml per hour, gradually decreasing to 4-6 hours. After 6 hours of VBT being in the uterus, the bleeding was stopped and the volume of circulating blood was restored. Conclusions Thus, women who have a history of massive postpartum bleeding, multiparous women, pregnant women with a stretched uterus due to a large fetus, multiple pregnancy, women who give birth with a violation of the contractile activity of the uterus are a risk group for the occurrence of postpartum bleeding. Intrauterine balloon tamponade is an effective method of conservative treatment of postpartum bleeding, which should be widely used in obstetric practice.

Післяпологова кровотеча (ППК) є основною причиною материнської смертності в усьому світі і становить приблизно чверть усіх материнських смертей на сучасному етапі. У травні 2021 року Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) опублікувала оновлені рекомендації, що внутрішньоматкова балонна тампонада є ефективним засобом лікування післяпологової кровотечі, коли лікування першої лінії неефективне. Впровадження внутрішньоматкової балонної тампонади для лікування післяпологової кровотечі під час кесаревого розтину виявляється безпечним і ефективним, що сприяє зниженню як інвазивних процедур, так і частоти трансфузій. Мета дослідження Оцінити ефективність комплексного лікування гіпотонічної післяпологової кровотечі та кровотечі з передлежанням або відшаруванням плаценти під час кесаревого розтину шляхом викори- стання внутрішньоматкової балонної тампонади для запобігання перипортальної гістеректомії. Матеріал і методи дослідження Проведений аналіз 30 випадків післяпологових кровотеч для лікування яких застосовували внутрішньоматкову балонну тампонаду (ВБТ), які закінчились ефективним консервативним лікуванням без гістеректомії. Результати дослідження та їх обговорення Паритет пологів має важливе значення, як фактор ризику виникнення гіпотонічної кровотечі. Розтягнена матка внаслідок великого плода була у 4 (13,3%), двійня – у 3 (10%), багатоводдя – у 2 (6,6%), тобто кожна третя жінка мала такий фактор ризику виникнення кровотечі. Важливе значення щодо виснаження скоротливої діяльності матки та виникнення післяпологових кровотеч має перебіг пологів. Масивна акушерська кровотеча більше 1,5% від маси була у 3 (13,6%) жінок, до 1,5% - у 17 (77,2%), до 1% - у 2 (9,2%). Для лікування ППК після неефективних заходів першої лінії проводили внутрішньоматкову балонну тампонаду. Як свідчать наші дані, знаходження внутрішньоматкового балона поступово призводило до зупинки кровотечі. Через 1 годину після ВБТ матки величина крововтрати зменшилась до 400 мл за годину, поступово зменшуючись до 4 – 6 годин. Після 6 годин знаходження ВБТ в матці кровотеча була зупинена та відновлений ОЦК жінок. Висновки Таким чином, жінки, які мають в анамнезі масивні післяпологові кровотечі, жінки, що багато народжували, вагітні з розтягненою маткою, внаслідок великого плода, багатоплідної вагітності, роділлі з порушенням скоротливої діяльності матки є групою ризику щодо виникнення післяпологових кровотеч. Внутрішньоматкова балонна тампонада є ефективним методом консервативного лікування післяпологових кровотеч, яка повинна широко використовуватись в акушерській практиці.