Корекція вегетативних порушень у дітей з синдромом подразненого кишечника

Abstract

Вступ. В статті розглянуті питання формування синдрому подразненого кишечника у дітей. Ця патологія останнім часом є дуже поширеною серед дорослого та дитячого населення у більшості країн світу. Згідно сучасного погляд на проблему, ця нозоформа розглядається як біопсихологічне захворювання, в розвитку якого важливу роль відіграє взаємозв’язок психологічних чинників, вегетативних дисфункцій з моторними і секреторними порушеннями різних відділів кишечника, що спричиняє наявність дискомфорту, порушення кишкових звичок, що в результаті впливає на якість життя хворого, знижуючи останню. Мета дослідження. Основною метою роботи було вивчення особливостей вегетативного статусу у дітей з СПК та оцінка ефективності запропонованої терапії. Матеріали та методи. Одним із основних методів для оцінки стану вегетативної системи у пацієнтів була використана кардіоінтервалографія з розрахунком індексу напруженості, як одним із головних показників оцінки стану цього відділу нервової системи. Згідно до показників цього індексу, стан вегетативної системи можна поділити на три основні варіанта функціонування – ваготонія, ейтонія, симпатикотонія. Всі пацієнти були поділені на групи згідно до основних скарг та перебігу СПК – СПК з закрепом, з діареєю, змішана форма та форма без класифікації, а також було сформовано 2 великі групи – основна та контрольна. Результати досліджень. У роботі були проаналізовані показники кардиоінтервалограм в обох групах хворих з різними клінічними варіантами перебігу СПК. В основній групі було зареєстровано статистично значуще зниження індексу напруженості та поліпшення вегетативної дисфункції у пацієнтів з СПК із закрепом та СПК із діареєю, тобто їх показники із стану ваготонії та симпатикотонії переходили у стан ейтонії, що свідчить про відновлення нормальної функції вегетативного відділу нервової системи. У пацієнтів з контрольної групи теж відмічалася зміна показників індексу напруги, але показники так і залишалися у станах ваготонії та симпатикотонії, не поліпшувалися до стану ейтонії. Висновки. Після оцінки отриманих даних доведено, що використання препаратів гопантенової кислоти у комплексній терапії синдрома подразненого кишечника ефективно впливає на вегетативний статус пацієнтів.