Мета дослідження: визначення клініко-генетичних детермінант тяжкого перебігу COVID-19 у вагітних для виділення групи ризику та пошуку терапевтичних мішеней.
Матеріали і методи. Обстежено 21 пацієнтку (група 1) з тяжким перебігом COVID-19, яка потребувала інтенсивного догляду у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії (ВАІТ), та 126 вагітних
із середньою тяжкістю, які лікувалися в інфекційно-акушерському відділенні (ІАВ) – група 2. Геномну ДНК для молекулярно-генетичного аналізу варіантів генів ACE (I/D, rs 4340), PGR (Alu-інсерція),
ESR1 (A351G, rs 9340799), PON1 (C108T, rs 705379) виділяли з периферичної крові пацієнток за допомогою комплекту Quick-DNA Miniprep Plus Kit (Zymo Research, США). Варіанти генів ACE та PGR визначали
із застосуванням алель-специфічної полімеразної ланцюгової реакції, для визначення варіантів гена ESR1 та PON1 проводили полімеразну ланцюгову реакцію з подальшим рестрикційним аналізом.
Результати. Тяжкий перебіг COVID-19 спостерігався у 18,2% вагітних, критичний стан – у 7,5%. Третина пацієнток ВАІТ мала вік понад 35 років. Соматичний анамнез був ускладнений у 23,8% жінок,
серед захворювань переважали патологія щитоподібної залози (14,3%) та варикозна хвороба (19,0%). Істотним чинником тяжкого перебігу COVID-19 було ожиріння ІІІ–IV ступеня у 28,5% випадків.
Тяжкий перебіг хвороби асоціювався з ускладненнями вагітності (маловоддя – 52,4%, агідрамніон – 14,3%, затримка розвитку плода – 33,3%, порушення кровообігу – 57,1%, дистрес плода –
47,6%, прееклампсія – 14,3%), пологів (кесарів розтин – 57,1%, передчасні пологи – 28,6%), порушеннями стану новонароджених (асфіксія – 35,6%). Для цих пацієнток були характерні анемія
(58,7%), тромбоцитопенія (23,8%), лейкоцитоз (33,3%), лімфопенія (90,5%), зсув лейкоцитарної формули вліво (підвищення вмісту паличкоядерних лейкоцитів – у 85,7%). Значно підвищений
рівень трансаміназ: аланінамінотрансферази – у 47,6%, аспартатамінотрансферази – у 76,2%. На протромботичні зміни вказує зменшення протромбінового часу й активованого часткового
тромбопластинового часу в 66,7%, що підтверджено зростанням D-димеру у 85,7% пацієнток аж до максимальних значень 15 000 нг/мл у 9,5% жінок. Підвищення маркерів запалення
(С-реактивного білка та інтерлейкіну-6 – у всіх пацієнток ВАІТ, прокальцитоніну – у 66,7%) є відображенням деструктивного впливу запальних процесів. Генетичними детермінантами тяжкого перебігу
COVID-19 у вагітних можуть бути генотип ID поліморфізму АСЕ I/D rs4340 (81,0%), генотип T2/T2 PROGINS (19,0%), генотип GG (28,5%) ESR1 A351G rs9340799.
Висновки. Використання окремих клінічних, лабораторних і генетичних показників у вагітних із COVID-19 сприятиме виділенню групи ризику тяжкого перебігу захворювання та визначенню мішеней
терапевтичного впливу.
Objectives: to determine the clinical and genetic determinants of the severe course of COVID-19 in pregnant women in order to identify a risk group and search for therapeutic targets.
Materials and methods. 21 patients (group 1) with a severe course of COVID-19 who required intensive care in the Anesthesiology and Intensive Care Unit (AICU) and 126 pregnant women with moderate severity
treated in the Infectious-Obstetrics Unit (IOCU) were examined (group 2). Genomic DNA for molecular genetic analysis of gene variants ACE (I/D, rs 4340), PGR (Alu insertion), ESR1 (A351G, rs 9340799), PON1 (C108T,
rs 705379) was isolated from the peripheral blood of patients using a commercial Quick-DNA Miniprep Plus Kit (Zymo Research, USA). Variants of ACE and PGR genes were determined using allele-specific polymerase
chain reaction; polymerase chain reaction followed by restriction analysis was used to determine ESR1 and PON1 gene variants.
Results. Severe course of COVID-19 is observed in 18.2% of pregnant women, critical condition in 7.5%. A third of AICU patients are over 35 years old. Somatic anamnesis was complicated in 23.8% of patients; thyroid
gland pathology (14.3%) and varicose disease (19.0%) prevailed. A significant factor in the severe course of COVID-19 is obesity of the III–IV degree in 28.5% cases. The severe course of the disease was associated
with complications of pregnancy (oligohydramnios – 52.4%, ahydramnios – 14.3%, fetal growth retardation syndrome – 33.3%, circulatory disorders – 57.1%, fetal distress – 47.6%, preeclampsia – 14.3%), labor
(caesarean section – 57.1%, premature birth – 28.6%), disorders of newborns state (asphyxia – 35.6%). These patients are characterized by anemia (58.7%), thrombocytopenia (23.8%), leukocytosis (33.3%),
lymphopenia (90.5%), a shift of the leukocyte formula to the left (an increase of rod-nuclear leukocytes by 85.7%). There were significantly increased levels of transaminases: alanine aminotransferase in 47.6%,
aspartate aminotransferase in 76.2%. Prothrombotic changes are indicated by a decrease in prothrombin time and activated partial thromboplastin time in 66.7%, which is confirmed by an increase in D-dimer in
85.7% of patients up to the maximum 15,000 ng/ml in 9.5% of women. An increase in inflammation markers (C-reactive protein and interleukin-6 in all AICU patients, procalcitonin in 66.7%) is a reflection of the
destructive effect of inflammatory processes. The genetic determinants of the severe course of COVID-19 in pregnant women can be the ID genotype of the ACE I/D rs4340 polymorphism (81.0%), the T2/T2 PROGINS
genotype (19.0%), the ESR1 A351G rs9340799 GG genotype (28.5%).
Conclusions. The use of separate clinical, laboratory and genetic indicators in pregnant women with COVID-19 will contribute to the selection of the risk group of a coronavirus severe course and the determination of
targets of therapeutic impact.
