Abstract:
У кожній мові є свої особливості, своя будова, переваги та недоліки. Німецька
мова відрізняється від інших мов своє особливою системою словотвору. Він слугує
саме для утворення нових слів, причому використовує багато різних засобів –
словоскладання, конверсію, деривацію, абревіацію,зрощення та інші. Вони
допомагають збагачувати лексичний склад мови та знаходити нові шляхи для її
поповнення.
У творені нових слів беруть участь наступні структурні елементи: основи слів,
кореневі морфеми, афікси (суфікси і префікси), конфікси та формально-структурні
елементи. Німецька мова часто використовує конфікси, як засіб творення нових
слів. Подібно до кореневих морфем, мають яскраве лексичне значення.
П. Айзенберг зазначає основні ознаки конфіксів: участь у продуктивних моделях
словотворення; рухоме місце у структурі слова, тому що можуть бути на початку/в
кінці слова; лексичне значення, як у кореневих морфем.
