Нові підходи до раннього виявлення синдрому полікістозних яєчників у жінок з ожирінням

Abstract

Мета дослідження: розробка алгоритму раннього виявлення такої коморбідної патології, як синдром полікістозних яєчників (СПКЯ), у жінок з ожирінням. Матеріали та методи. До дослідження ввійшло 56 жінок віком 28,02 ± 2,25 року з діагнозом ожиріння, які не мали СПКЯ в анамнезі. Обстеження проводили мультидисциплінарною групою лікарів у складі сімейного лікаря, гінеколога та ендокринолога. Пацієнткам було запропоновано пройти опитування для з’ясування анамнезу життя та захворювання, антропометричне обстеження та опитувальник на основі модифікованої шкали Феррімана – Голлвея, а також подальше ультразвукове дослідження і консультацію лікаря-гінеколога. Результати. Більшість пацієнток (55,36%) мали акне, гірсутизм та себорею фіксували у 41,07 та 26,76% жінок відповідно, алопецію – у 14,29%. Нерідко пацієнтка мала не один, а кілька симптомів одночасно. Згідно з модифікованою шкалою Феррімана – Голлвея, більшість жінок (58,92%) не мали проявів гірсутизму на тлі ожиріння, у 17,8% спостерігалися помірні прояви гірсутизму, у 16,07 та 7,14% – легкий і помірний гірсутизм відповідно. Пацієнтки не мали скарг і не знали, чи є в них СПКЯ. Після сонографічного обстеження та консультації лікаря-гінеколога 31 (55,36%) жінці було встановлено діагноз СПКЯ. Також виявлено, що пацієнтки з більш тривалим ожирінням та вищим індексом маси тіла частіше мали діагноз СПКЯ (ρ = 0,77). Найбільша кількість пацієнток із СПКЯ була серед жінок з індексом маси тіла понад 40 кг/м2, тобто з ожирінням III ступеня. Висновки. Розроблений нами алгоритм діагностики СПКЯ у пацієнток з ожирінням дозволив провести раннє виявлення захворювання у 55,36% випадків. Вважаємо за доцільне рекомендувати скринінгове обстеження на виявлення СПКЯ усім жінкам репродуктивного віку з ожирінням. Така тактика допоможе підтримувати фертильність цієї категорії пацієнток.

Objectives: development of an algorithm for the early detection of comorbid pathology polycystic ovary syndrome (PCOS) in obese women. Materials and methods. The study included 56 women aged 28.02 ± 2.25 years with a diagnosis of obesity who had no history of PCOS. The examination was carried out by a multidisciplinary group of doctors consisting of a family doctor, a gynecologist and an endocrinologist. The patient’s history of life and diseases was studied, an anthropometric еxamination and a survey according to the modified Ferriman–Gallwey scale were performed with a further ultrasound examination and a gynecologist consultation. Results. The majority of patients (55.36%) had acne, hirsutism and seborrhea occurred in 41.07 and 26.76% of women, respectively, and 14.29% of patients had alopecia. Often, the patient had not one, but several symptoms at the same time. According to the modified Ferriman–Gallwey scale, the majority of women (58.92%) had no manifestations of hirsutism along with obesity, 17.8% had moderate manifestations of hirsutism, 16.07 and 7.14% had mild and moderate hirsutism, respectively. The patients had no complaints and did not know whether they had PCOS. PCOS were diagnosed in 31 (55.36%) women after ultrasound examination and gynecologist consultation. It was also found that patients with longer obesity and a higher body mass index were more likely to have a diagnosis of PCOS (ρ = 0.77). The largest number of PCOS patients was among women with a body mass index over 40 kg/m2, i.e. with the III degree of obesity. Conclusions. The algorithm we developed for the diagnosis of PCOS in obese patients allowed us to detect this disease early in 55.36% of cases. We consider it appropriate to recommend screening for PCOS to all obese patients of reproductive age. This tactic will help maintain the fertility of this category of patients.