Сьогодні як потенційні антикарієсні агенти активно вивчають амонію гексафторосилікат і гексафторосилікати органічних амонієвих катіонів, які демонструють певні переваги порівняно з традиційно
використовуваними сполуками фтору. Раніше було показано, що гексафторосилікати з бактерицидними
катіонами хлоргексидину, полігексаметиленгуанідину і цетилпіридинію ефективно зменшують кількість і глибину каріозних уражень зубів у щурів та одночасно суттєво поліпшують біохімічні показники
пульпи зубів.
Мета роботи – вивчення впливу різних доз октенідину гексафторосилікату на ураженість зубів карієсом у щурів, які отримували карієсогенний раціон.
Препарати октенідину гексафторосилікату наносили на зуби та ясна щурів у складі фітогелю на
основі Na-солі карбоксиметилцелюлози. У пульпі різців визначали активність лужної і кислої фосфатаз,
еластази, лізоциму та розраховували мінералізуючий індекс. Підраховували кількість і глибину каріозних уражень зубів та обчислювали карієспрофілактичну ефективність. У яснах визначали активність
еластази, каталази, лізоциму та уреази, визначали ступінь атрофії альвеолярного відростка.
Визначення ураженості зубів карієсом показує, що карієсогенний раціон не збільшує кількість каріозних уражень, а після аплікації гелів з октенідину гексафторосилікатом їх кількість достовірно знижується. Найефективнішим виявився гель із концентрацією октенідину гексафторосилікату, рівною 2 мг/
мл, хоча і концентрація 1 мг/мл показала зниження на 33,3%. Розрахована карієспрофілактична ефективність дорівнює для гелю з 1 мг/мл октенідину гексафторосилікату 33,3%, для гелю з 2 мг/мл – 36,4%
і для гелю з 4 мг/мл – 24,2%. Показано, що у щурів, які отримували карієсогенний раціон, достовірно
знижується активність лужної фосфатази і достовірно підвищується активність кислої фосфатази, що
дає значне зниження мінералізуючого індексу з 43,9 до 28,9. Аплікації гелів з октенідину гексафторосилікатом повертають до рівня контролю активність обох фосфатаз і майже повністю нормалізують
мінералізуючий індекс, причому найефективнішим виявився гель із концентрацією октенідину гексафторосилікату 2 мг/мл. Аплікації гелів із 1 мг/мл і 2 мг/мл октенідину гексафторосилікату знижують
активність еластази на 6% і 12% відповідно, тоді як аплікації гелю з 4 мг/мл октенідину гексафторосилікату не дали зниження активності еластази. Із результатів визначення ступеня дисбіозу в сироватці
крові щурів видно, що карієсогенний раціон спричинює розвиток генералізованого дисбіозу. Аплікації
гелів з октенідину гексафторосилікатом достовірно знижують ступінь дисбіозу, особливо гелі з концентрацією 1 і 2 мг/мл.
Оральні аплікації гелів, що містять октенідину гексафторосилікат, знижують ураженість зубів карієсом, збільшують мінералізуючу активність пульпи і знижують ступінь генералізованого дисбіозу.
Найефективнішим став гель з концентрацією октенідину гексафторосилікату 2 мг/мл, що відповідає
дозі 2,2 мг/кг.
At present, ammonium hexafluorosilicate and hexafluorosilicates of organic amonium cations are actively
studied as potential anticaries agents, which demonstrate certain advantages over traditional compounds
of fluorine. Previously, it was shown that hexafluorosilicates with bactericidal cations of chlorhexidine,
polyhexamethyleneguanidine and cetylpyridinium effectively reduce the number and depth of carious lesions
of teeth in rats and at the same time significantly improve the biochemical parameters of the pulp of the teeth.
The aim of the work – to study the effect of different doses of octenidine hexafluorosilicate (OHFS) on the
incidence of dental caries in rats fed a cariogenic diet (CD).
OHFC preparations were applied to the teeth and gums of rats in the composition of phytogels based
on Na-salt of carboxymethylcellulose. In the incisor pulp, the activity of alkaline (ALP) and acidic (ACP)
phosphatases, elastase, lysozyme was determined, and the mineralizing index (MI) was calculated. The number
and depth of dental caries lesions were calculated and caries prophylactic efficacy (CPE) was calculated. The
activity of elastase, catalase, lysozyme and urease was determined in the gums, and the degree of atrophy of the
alveolar process was determined.
Determination of dental caries lesions shows that CD does not increase the number of carious lesions,
and after the application of gels with OHFS, their number significantly decreases. The most effective was
the concentration of the OHFS gel, equal to 2 mg/ml, although the concentration of the OHFS gel 1 mg/ml
showed a decrease by 33.3%. The calculated CPE is 33.3% for a gel with 1 mg/ml OHFS, 36.4% for a gel
with 2 mg/ml and 24.2% for a gel with 4 mg/ml. It has been shown that in rats receiving CD, the ALP activity
significantly decreases and the ACP activity significantly increases, which gives a significant decrease in MI
from 43.9 to 28.9. Application of gels with OHFS returns the activity of both phosphatases to the control level
and almost completely normalizes MI, and the concentration of OHFS gel of 2 mg/ml turned out to be the
most effective. Application of gels with 1 mg/ml and 2 mg/ml OHFS reduced elastase activity by 6% and 12%,
respectively, whereas application of a gel with 4 mg/ml OHFS did not result in a decrease in elastase activity.
From the results of determining the degree of dysbiosis in the blood serum of rats, it can be seen that CD causes
the development of generalized dysbiosis. Application of gels with OHFS significantly reduce the degree of
dysbiosis, especially gels with OHFS concentrations of 1 and 2 mg/ml.
Oral application of gels containing OHFS reduces the incidence of caries on the teeth, increases
the mineralizing activity of the pulp and reduces the degree of generalized dysbiosis. The most effective
concentration of the OHFS gel is 2 mg/ml, which corresponds to a dose of 2.2 mg/kg.
