Аналіз особливостей перебігу хвороби та синдрома Шегрена в сучасних умовах

Abstract

Хвороба Шегрена (ХШ) або первинний синдром Шегрена – системне захворювання, характерною ознакою якого є хронічний автоімунний та лімфопроліферативний процес в секретуючих епітеліальних залозах з розвитком паренхіматозного сіалоаденіту з ксеростомією та сухого кератоконюнктивіту з гіполакрімією. Синдром Шегрена (СШ), або вторинний синдром Шегрена – аналогічне ХШ ураження слинних і слізних залоз на фоні системних захворювань сполучної тканини (наприклад системного червоного вовчака, ревматоїдного артриту, системної склеродермії та ін.), що розвивається у 5–25% осіб. СШ привертає увагу складністю патогенезу, недостатньою ефективністю лікування, можливістю трансформації в лімфопроліферативне захворювання, ризик якого в 5–44 рази вище, ніж у популяції. Пік захворюваності припадає на 35–50 років, жінки страждають у 8–10 разів частіше за чоловіків. Мета роботи. Вивчити особливості клінічного перебігу ХШ та СШ в сучасних умовах за даними ревматологічного відділення Багатопрофільного медичного центру Одеського національного медичного університету (БМЦ ОНМедУ).