Парламентаризм у Великобританії: фактори та перспективи розвитку: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук

Abstract

Визначені критерії, що дозволяють відмежовувати представницькі системи середньовіччя й нового часу, систему парламентського представництва від органів станово-корпоративного представництва. електорату тощо. Виявлено особливості формування політичних партій Великобританії та аргументовано, що у партійно-політичній системі Великобританії відбуваються певні зміни у конфігурації британської спільноти, тобто провідні партії країни як складові частини цієї системи перестали асоціюватися з певними соціальними класами, національними прошарками суспільства, а стали орієнтуватися на більш широку коаліцію мультикультурного прошарку населення країни, яка у внутрішньому аспекті не так вже пов’язана певними інтересами й цінностями. Доказано, що до недавнього часу домінуюча мажоритарна модель демократії (Вестмінстерська), яка є невід’ємною частиною партійно-політичної системи Британії на протязі останніх 7 років (після 2005 р.) за окремими параметрами мусила поступитись плюралістичній (консенсусній) моделі.

Criteria have been identified that allow distinguished representative of the Middle Ages and modern times, the system of parliamentary representation of castecorporate establishment. voters and others. The features of forming of political parties of Great Britain were educed and it was argued, that in the party-political system of Great Britain there are certain changes in configuration of the British association, id est leading parties of country as component parts of this system left off to be associated with certain social classes, national layers of society, and began to be oriented on more wide coalition of мультикультурного layer of population of country that in an internal aspect not so already bound by certain interests and values.

Определены критерии, которые позволяют разделить представительные системы средневековья и нового времени, систему парламентского представительства от органов сословно-корпоративного представительства: полная и окончательная институциализация парламента в рамках политической системы как представительный орган законодательной власти, т. е. узаконенное определение его места, круга полномочий, соотношение с другими властными органами; создание соответствующего механизма формирования парламента: распределения избирательных округов и их квот на выборах депутатов, формирование электората и др.