У статті надано характеристику метричним книгам як історичному джерелу з досліджень генеалогії
представників грецької громади м. Одеси у ХІХ ст., цінність якого полягає у тому, що воно об’єднує інформацію
про сім’ї, покоління нащадків та в цілому про релігійні та національні громади. Метричні книги як акти
записів народження, шлюбів та смертей є носіями інформації про конкретну людину в історичному процесі
і за сукупністю відомостей мають значення для історико-краєзнавчих, демографічних і археографічних розвідок,
їхній статистичний масив містить відомості для укладення історій окремих родин.
Наголошено на актуальності теми українсько-грецьких зв’язків для історичних і краєзнавчих досліджень,
що має як теоретичне, так і прикладне значення. З метою виявлення та аналізу інформаційного потенціалу
метричних книг Одеської Свято-Троїцької (Грецької) церкви як документальної бази для дослідження родоводу
та оточення відомих греків Одеси ХІХ ст. було опрацьовано низку архівних та опублікованих матеріалів. Представлено особливості, які притаманні саме формі ведення записів у Грецькій церкві. Дотримуючись просопографічного
підходу та біографічного методу історичних досліджень, наведено інформацію про родини Прокопеус, Ікономіді,
Пападато, Папудови, Латрі, Катаказі і таким чином проілюстровано інформаційний потенціал метричних книг.
Зроблено висновок, що метричні книги Одеської Свято-Троїцької (Грецької) церкви є цінним історичним
джерелом для встановлення родоводу, а на підставі цього і для висвітлення аспектів суспільно-політичного,
соціально-економічного та культурного життя греків Одеси. Введення відомостей з метричних книг Грецької
церкви до наукового обігу дозволяє розширити джерельну базу і збільшити науковий доробок з історії грецьких громад України. Метричні книги допомагають на підставі сімейних фактів простежити соціальні
та економічні зв’язки мешканців міста. Окреслено подальші розвідки, які можуть бути спрямовані на розширення інформаційного потенціалу метричних книг у напрямку ономастики, етноконфесійної історії, демографії.
The article describes the church registers as a historical source for research on the genealogy of the Greek community
representatives in Odesa in the 19 century, the value of which is that it combines information about families, generations
of descendants and about religious and national communities in general. Church registers as acts of records of births,
marriages and deaths are carriers of information about a particular person in the historical process and the set
of information is important for historical, local lore, demographic and archeographic researches, their statistical array
contains information for compiling family histories.
The actuality of the topic of Ukrainian-Greek relations for historical and local lore researches which has both
theoretical and applied significance is emphasized. In order to identify and analyze the information potential of the church
registers of the Odesa Holy Trinity (Greek) Church as a documentary base for the study of the genealogy and surroundings
of the famous Greeks of Odesa in the 19 century, a number of archival and published materials were processed.
The peculiarities of the form of records keeping in the Greek Church are presented. Following the prosopographic
approach and the biographical method of historical research, information about the families of Procopeus, Iconomidi,
Papadato, Papudov, Latri, Katakazi is given and thus the information potential of church registers is illustrated.
It is concluded that the church registers of the Odesa Holy Trinity (Greek) Church are a valuable historical source for
a genealogy determination, and on this basis for elucidation of aspects of socio-political, socio-economic and cultural
life of Odesa’s Greeks. The introduction of information from the Greek Church registers into scientific circulation allows
to expand the source base and increase the scientific works in the history of Greek communities in Ukraine. On the base
of family facts church registers help to trace the social and economic ties of city dwellers. Further explorations that can
be aimed at expanding the information potential of church registers in the direction of onomastics, ethno-confessional
history, demography are outlined.
