Мета дослідження: оцінювання морфофункціонального стану фетоплацентарного комплексу та системи гемостазу у вагітних із вродженими вадами
розвитку (ВВР) плода для профілактики антенатальної загибелі плода й визначення подальшої тактики ведення і розродження.
Матеріали і методи. Стан фетоплацентарного кровообігу досліджено у 120 вагітних із ВВР плода у третьому триместрі гестації шляхом доплерометричного
оцінювання кровотоку в пуповинній артерії (ПА) та середній мозковій артерії (СМА) плода, з визначенням індексу резистентності, пульсового індексу
та співвідношення максимальної систолічної і кінцевої діастолічної швидкостей. Функціональну активність системи гемостазу оцінювали методом
низькочастотної п’єзоелектричної тромбоеластографії. Проводили морфологічне дослідження плацент. До контрольної групи увійшло 25 вагітних без ВВР
плода.
Результати. При доплерометричних порушеннях кровоплину в ПА та поєднанні цих порушень із гіперкоагуляцією ймовірність настання антенатальної
загибелі плода при ВВР становила від 2–3 до 7–14 діб (r = 0,51 та r = 0,55 відповідно). Високий ризик антенатальної загибелі плода виникав при
порушеннях кровоплину в ПА і СМА (r = 0,70), а також при порушеннях кровоплину в ПА у поєднанні з гіперкоагуляцією та пригніченням фібринолізу (r =
0,78). Найвищий ризик антенатальної загибелі виникав при порушенні кровоплину у СМА з гіперкоагуляцією та пригніченням фібринолізу (r = +0,99).
При констатації порушень кровоплину в ПА чи/та СМА, поєднаних із гіперкоагуляцією і пригніченням фібринолізу, показане термінове розродження
впродовж доби. При термінах вагітності до 34 тижнів проводять лікування синдрому дихальних розладів шляхом уведення сурфактанта. При порушенні
кровоплину в ПА та гіперкоагуляції показане розродження протягом 2–3 діб, що дає змогу провести профілактику синдрому дихальних розладів
кортикостероїдами, якщо термін вагітності менше ніж 34 тижні.
Висновки. У вагітних із ВВР плода виявлено достовірні порушення кровоплину в ПА (підвищення індексу резистентності, співвідношення максимальної
систолічної та кінцевої діастолічної швидкостей) і зниження пульсового індексу в СМА, що свідчить про внутрішньоутробну гіпоксію, централізацію
кровоплину. Функціональна активність системи гемостазу характеризувалася зростанням потенціалу згортання крові в судинно-тромбоцитарній,
коагуляційній ланках, що супроводжувалося морфофункціональними змінами в плаценті у відповідь на гіпоксію.
Впровадження запропонованого алгоритму перинатального супроводу вагітних із ВВР плода і плацентарною дисфункцією сприяє оптимізації ведення
вагітності й розродження, зниженню перинатальної захворюваності та смертності.
Research objective: to assess the morpho-functional status of the fetoplacental complex and hemostasis system in pregnant women with congenital malformations in
the fetus to prevent antenatal fetal death and determine further tactics of management and delivery.
Materials and methods. The state of fetoplacental circulation was studied in 120 pregnant women with fetal congenital malformations in the third trimester by Doppler
assessment of blood`ow in the umbilical artery (UA) and middle cerebral artery (MCA) in the fetus, with resistance index, pulse index and maximum systolic and terminal
diastolic velocities ratio. The functional activity of the hemostasis system was assessed by low-frequency piezoelectric thromboelastography. Morphological examination of the
placenta was performed. The control group included 25 pregnant women without fetal congenital malformations.
Results. In case of Doppler `ow disturbances in UA and combination of these disturbances with hypercoagulability, the probability of antenatal fetal death if there were
congenital malformations ranged from 2–3 to 7–14 days (r = 0.51 and r = 0.55, respectively). A high risk of antenatal fetal death occurred with blood `ow disorders
in the UA and MCA (r = 0.70), as well as with blood `ow disorders in the UA in combination with hypercoagulation and inhibition of Wbrinolysis (r = 0.78). The highest
risk of antenatal death occurred in case of impaired blood `ow in the MCA with hypercoagulation and inhibition of Wbrinolysis (r = +0.99).
An urgent delivery within a day is indicated when there are blood `ow disorders in the UA or MCA, combined with hypercoagulation and inhibition of Wbrinolysis. The
respiratory distress syndrome is treated by administering a surfactant at gestational ages up to 34 weeks. Delivery within 2–3 days is indicated in case of impaired blood
`ow in the UA and hypercoagulation, this allows preventing of respiratory distress syndrome with corticosteroids if the gestational age is less than 34 weeks.
Conclusions. In pregnant women with fetal congenital malformations, signiWcant disturbances in blood `ow in the UA (increased resistance index and maximum
systolic and Wnal diastolic velocities ratio) and decreased pulse index in the MCA were revealed, which indicates intrauterine hypoxia and centralization of blood `ow. The
functional activity of the hemostasis system was characterized by an increase in the blood coagulation potential in the vascular-platelet, a coagulation unit, which was
accompanied by morphological and functional changes in the placenta in response to hypoxia.
Implementation of the proposed algorithm for perinatal support of pregnant women with fetal congenital malformations and placental dysfunction helps to optimize
pregnancy management and delivery, reduce perinatal morbidity and mortality.
