Совершенствование технологии пластической и рекоструктивной хирургии радужной оболочки и разработка нового мониторинга послеоперационного лечения : диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук

Abstract

Диссертация посвящена проблеме повышения эффективности реабилитации больных с травматической и врожденной патологией радужной оболочки путём усовершенствования технологии пластической и реконструктивной хирургии и разработки мониторинга послеоперационного лечения на основе получения новых научных данных об особенностях развития воспалительной реакции глаза на травму и операцию. Впервые выявлены особенности гомеостаза при повреждениях радужной оболочки (105 больных) путём применения биофизического метода лазерной корреляционной спектроскопии плазмы крови и слёзной жидкости. Впервые разработан новый способ забора и подготовки слёзной жидкости для лазерной корреляционной спектроскопии, который отличается простотой, атравматичностью и позволяет унифицировать процедуру анализа субфракционного состава слёзной жидкости, для чего предложен кластерный анализ лазерных корреляционных спектров, позволяющий осуществить раннюю диагностику патологических изменений в глазу, до их клинического проявления, что может быть использовано для экспресс-диагностики различных видов офтальмопатологии. Впервые установлена взаимосвязь между степенью послеоперационной воспалительной реакции и состоянием субфракционного состава слёзной жидкости и плазмы крови, а также доказана возможность применения метода лазерной корреляционной 29 спектроскопии для диагностики, прогнозирования, динамического контроля и коррекции воспалительной реакции глаза. Проведенные исследования позволили получить новые научные данные о влиянии повреждения радужной оболочки на гомеостаз плазмы крови и субфракционный состав слёзной жидкости, что дополняет современные знания о патофизиологии органа зрения.

The given work is devoted to the problem of increasing of reabilitation effectiveness of patients with traumatic and congenital iris pathology by means of perfecting plastic technology and reconstructive surgery, and elaborating of the monitoring of postoperative treatment on the basis of receipt of the new scientific data about the peculiarities of development of eye inflammatory reaction on trauma and operation. For the first time the thesis demonstrates the possibility of laser correlation spectroscopy used for diagnostics, prognosis, dynamic control and correlation of postoperative inflammatory eye reaction. New direction in reconstructive iris surgery – intracapsular iridophacoprosthesis implantation, 6 new methods of operative treatment (based on principles of closed iridoplastic surgery) and new monitoring of postoperative treatment after plastic and reconstructive iris surgery with use of laser correlation spectroscopy and medications such as: Celebrex, Hemocord and Cryocord have been worked out. Everything mentioned above made it possible to restore the high visual functions in 73,8 % of patients (the vision 0,3 and more) and to receave good cosmetic effect in 88,7 % of patients.

Дисертація присвячена проблемі підвищення ефективності реабілітації хворих з травматичною та уродженою патологією райдужної оболонки шляхом вдосконалення технології пластичної і реконструктивної хірургії та розробки 28 моніторингу післяопераційного лікування на підставі одержання нових наукових даних про особливості розвитку запальної реакції ока на травму і операцію. Вперше доведена можливість застосування методу лазерної кореляційної спектроскопії для діагностики, прогнозування, динамічного контролю та корекції післяопераційної запальної реакції ока. Розроблені: новий напрямок в реконструктивній хірургії райдужної оболонки – внутрішньокапсульне іридофакопротезування, 6 нових способів оперативного лікування (заснованих на принципах закритої іридопластики), а також новий моніторинг післяопераційного лікування при пластичній і реконструктивній хірургії із застосуванням лазерної кореляційної спектроскопії та препаратів Целебрекс, Гемокорд і Кріокорд, що дозволило у 73,8 % хворих відновити високі зорові функції (гострота зору 0,3 і вище) і у 88,7 % пацієнтів отримати добрий косметичний ефект.

As a result of experimental researches it is established that age-specific changes of the thiol-disulfid system are identical in blood serum and in lens of intact rats. The total fractional -irradiation in a dose of 0,5 Gy causes identical with age-specific changes in the thiol-disulfid system of blood serum and lens; it causes increasing development of aminotriazol cataract. It is proposed a new method of design of experimental cataract. As a result of clinical researches it is established, that changes of the thiol-disulfid system of blood serum, aqueous humor and lens are associated. For the first time it is established that the senile cataract develops quickly at patients with the presence of the Ag+-sensitive free nonprotein sulfhydril groups in blood serum. The carried out researches have allowed to develop a new method of conservative medical treatment of senile cataract by combination of the «Quinax» and «Carsil», which more effectively diminishes speed of cataract progressing, than the monotherapy by «Quinax» in clinical and experimental terms.

У результаті експериментальних досліджень встановлено, що вікові зміни тіол-дисульфідної системи однакові за напрямком у сироватці крові (СК) і кришталику інтактних щурів. Загальне фракціоноване -опромінення сумарною дозою 0,5 Гр спричинює ідентичні віковим зрушення у тіол-дисульфідній системі СК і кришталиків, прискорює розвиток амінотріазолової катаракти; на підставі цього розроблено новий спосіб моделювання експериментальної катаракти. Клінічні дослідження довели, що зміни тіол-дисульфідної системи СК, камерної вологи та кришталика взаємопов’язані. Вперше встановлено, що у хворих із наявністю Ag+-чутливих вільних небілкових сульфгідрильних груп у СК вікова катаракта прогресує швидше. Розроблено новий метод консервативного лікування вікової катаракти комбінацією препаратів «Квінакс» і «Карсил», що більш ефективно зменшує швидкість прогресування катаракти, ніж монотерапія «Квінаксом», як у клінічних умовах, так і при моделюванні катаракти.