Стан тіол-дисульфідної системи кришталика, камерної вологи та сироватки крові при катарактогенезі : автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Abstract

У результаті експериментальних досліджень встановлено, що вікові зміни тіол-дисульфідної системи однакові за напрямком у сироватці крові (СК) і кришталику інтактних щурів. Загальне фракціоноване g-опромінення сумарною дозою 0,5 Гр спричинює ідентичні віковим зрушення у тіол-дисульфідній системі СК і кришталиків, прискорює розвиток амінотріазолової катаракти; на підставі цього розроблено новий спосіб моделювання експериментальної катаракти. Клінічні дослідження довели, що зміни тіол-дисульфідної системи СК, камерної вологи та кришталика взаємопов’язані. Вперше встановлено, що у хворих із наявністю Ag-чутливих вільних небілкових сульфгідрильних груп у СК вікова катаракта прогресує швидше. Розроблено новий метод консервативного лікування вікової катаракти комбінацією препаратів «Квінакс» і «Карсил», що більш ефективно зменшує швидкість прогресування катаракти, ніж монотерапія «Квінаксом», як у клінічних умовах, так і при моделюванні катаракти.

As a result of experimental researches it is established that age-specific changes of the thiol-disulfid system are identical in blood serum and in lens of intact rats. The total fractional -irradiation in a dose of 0,5 Gy causes identical with age-specific changes in the thiol-disulfid system of blood serum and lens; it causes increasing development of aminotriazol cataract. It is proposed a new method of design of experimental cataract. As a result of clinical researches it is established, that changes of the thiol-disulfid system of blood serum, aqueous humor and lens are associated. For the first time it is established that the senile cataract develops quickly at patients with the presence of the Ag+-sensitive free nonprotein sulfhydril groups in blood serum. The carried out researches have allowed to develop a new method of conservative medical treatment of senile cataract by combination of the «Quinax» and «Carsil», which more effectively diminishes speed of cataract progressing, than the monotherapy by «Quinax» in clinical and experimental terms.

В экспериментальной части работы исследованы возрастные изменения тиол-дисульфидной системы хрусталика и сыворотки крови интактных крыс; изучены изменения тиол-дисульфидной системы хрусталика и сыворотки крови под влиянием g-облучения в суммарной дозе 0,5 Гр, в динамике моделирования аминотриазоловой катаракты, а также аминотриазоловой катаракты на фоне -облучения в суммарной дозе 0,5 Гр. Исследована эффективность комбинации препаратов «Квинакс» и «Карсил» для профилактики помутнений хрусталика при моделировании катаракты. В клинической части работы изучено состояние тиол-дисульфидной системы в катарактально измененном хрусталике, камерной влаге и сыворотке крови у прооперированных по поводу возрастной катаракты больных. Изучена динамика снижения остроты зрения и увеличения оптической плотности хрусталика у больных возрастной катарактой с разным состоянием тиол-дисульфидной системы сыворотки крови. Установлено, что изменения тиол-дисульфидной системы сыворотки крови, камерной влаги и хрусталика взаимосвязаны.