Феномен Конрада Уоддінгтона в розробці клінічно значущої молекулярної класифікації раку шлунка

Abstract

Мета дослідження. Вивчити вплив гістологічного і молекулярного фенотипу пухлин шлунка на виживаність хворих, пролікованих за стандартними протоколами. Об’єкт і методи дослідження. У цій роботі представлено результати клінічного дослідження, проведеного на базі науково-дослідного відділення пухлин органів грудної порожнини Національного інституту раку та абдомінального онкохірургічного відділення Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний онкологічний диспансер» Одеської обласної ради за участю 221 хворого, прооперованого з приводу раку шлунка (РШ) у період 2007–2013 рр. Середній вік становив 60,88±10,5 року, чоловіків було 180, жінок — 41. Усього виконано 143 гастректомії і 78 дистальних субтотальних резекцій. Результати. Усіх хворих, включених у дослідження, було радикально прооперовано. Вилучені під час операції пухлини досліджувалися з використанням гістологічного, імуногістохімічного методів та генетичних тестів. З точки зору хірурга, онколога і клініциста відслідковані отримані результати щодо наявності/відсутності клінічних паралелей і математичних кореляцій між маркерами. Зроблено висновок про ефективність поєднання деяких комбінацій імуногістохімічних маркерів для відокремлення груп хворих з різною біологією РШ. Проаналізовано виживаність груп хворих на основі аналізу молекулярних маркерів VEGFR, p53, Her2, Ki-67 і рутинних гістологічних маркерів (стадія, ступінь диференціювання та ін.). У якості арбітра ефективності нової класифікації виступає аналіз виживаності хворих на РШ. Висновки. Виконання більш розширених операцій, у тому числі D2-лімфодисекцій, було більш ефективним при мікросателітно-нестабільному і Епштейн — Барр вірус-асоційованому РШ.

Resume. The aim of the study: to study the influence of malignant cell biology on the survival rate of gastric cancer patients treated by standard protocols. Object and methods of research. This paper presents the results of a clinical study been conducted on the basis of the research department of thoracic tumors of the National Cancer Institute and abdominal oncology surgery department of the Odessa Regional Oncology Dispensary of the Odessa Regional Council in 221 patients operated on for gastric cancer. 2007-2013. The average patient`s age was 60.88 ± 10.5 years, men — 180, women — 41. 143 total resections and 78 distal subtotal gastrectomies have been performed. Results. All patients included in the study have been radically operated. Tumors removed during surgery have been examined deploying histological, cytological, immunohistochemical methods and some genetic tests. From the point of view of researcher, received results concerning presence/absence of clinical parallels and mathematical correlations between markers are detected, analysed and discussed. It is concluded that some combinations of immunohistochemical (IHC) markers are effective in separating groups of patients with different tumor biology pattern. Survival scenario of patients was analyzed on the basis of analysis of different molecular models, including VEGFR, p53, Her2, Ki-67 combinations and routine histological markers (stage, degree of differentiation, etc.). The analysis of the survival of patients with stomach cancer have been introduced as an arbiter of the effectiveness of novel classification. Conclusions. Performing more advanced modality of surgical operations, including D2 lymph dissection, tends to be more effective option in the cases of microsatellite-unstable and Epstein — Barr virus-associated stomach cancer models.