Assessment of microcirculation in patients with generalized periodontitis during treatment with autoplasma and hyaluronic acid

Abstract

The relevance of the study of microcirculation is determined by the fact that the nature of its violations can establish the stage of pathological changes in organs and tissues, as well as choose treatment tactics. The aim was to study the dynamics of hemodynamic changes in patients with generalized periodontitis, after treatment with a combined method of plasmagel, i-PRF and hyaluronic acid according to Doppler ultrasound. Diagnosis of microhemodynamic changes in periodontal tissues was performed by ultrasound Doppler. After the treatment it is clear that the improvement of blood flow occurred in both groups, in the main group (after 1 year –1.217±0.035 cm/sec, after 2 years – 1.297±0.061 cm/sec), in the comparison group (after 1 year – 0.729±0.031 cm/sec, after 2 years – 0.632±0.025 cm/sec). In the long run, after 2 years, it can be noted that the indicator in the comparison group gradually begins to decline, and in the main group remains at a high level. Thus, the main group showed a significant increase in linear maximal systolic blood flow velocity (1.297±0.061 cm/sec) and an increase in volumetric maximal systolic blood flow velocity (0.037±0.001 ml/sec).

Актуальність дослідження мікроциркуляції визначається тим, що за характером її порушень можна встановити стадію патологічних змін в органах та тканинах, а також обрати тактику лікування. Метою було вивчити динаміку гемодинамічних змін у пацієнтів з генералізованим пародонтитом, після лікування комбінованою методикою препаратів плазмогелю, i-PRF та гіалуронової кислоти за даними ультразвукової доплерографії. Діагностику мікрогемодинамічних змін в тканинах пародонта проводили методом ультразвукової доплерографії. Після проведеного лікування чітко видно, що покращення кровотоку відбулося в обох групах, в основній групі (через 1 рік – 1,217±0,035 см/сек, через 2 роки – 1,297±0,061см/сек), в групі порівняння (через 1 рік – 0,729±0,031 см/сек, через 2 роки – 0,632±0,025 см/сек). На віддаленому терміні, через 2 роки, можна відмітити, що показник в групі порівняння поступово починає знижуватись, а в основній групі лишається так само на високому рівні. Так в основній групі виявило значне посилення лінійної максимальної систолічної швидкості кровотоку (1,297±0,061см/сек) та збільшення об'ємної максимальної систолічної швидкості кровотоку (0,037±0,001 мл/сек).