Биопленки госпитальных экосистем: от инфекции до бактериоциногении

Abstract

Обзор посвящен актуальной проблеме биопленок госпитальных экосистем как фактора возникновения и распространения возбудителей нозокомиальных инфекций. Приведены данные литературы, согласно которым внесение бактериоцинов приводит к уменьшению процента покрытия образцов биопленкой в 3-10 раз на протяжении всего периода наблюдения. Поэтому бактериоцины можно рассматривать как эффективное средство влияния на планктонную и биопленочную формы P. aeruginosa, которое позволяет регулировать численность микроорганизмов в бактериальных популяциях независимо от формы их существования. Представлены результаты исследований по оценке бактерицидности подземных природных минеральных вод. Высказано предположение о возможности создания искусственных биопленок из бактерицидных штаммов бактерий, которые либо будут создавать защитную биопленку на эпидемически значимых медицинских устройствах и поверхностях, либо замещать инфектные биопленки на бактерицидные в живом организме.

The review is devoted to the actual problem of hospital biofilm ecosystems as a factor in the emergence and spread of nosocomial infections. The data of literature, according to which the application of bacteriocins reduces the percent coverage biofilm samples 3–10 times throughout the observation period. Therefore, bacteriocins can be regarded as an effective means of influence on planktonic and biofilm forms of P. aeruginosa, which allows you to adjust the number of bacteria in bacterial populations regardless of their existence. The results of studies assessing the bactericidal underground natural mineral waters. Suggested the possibility of creating artificial biofilms from bactericidal strains of bacteria that will either create a protective biofilm on epidemiologically significant medical devices and surfaces or replace infektnye biofilm bactericidal in vivo.

Огляд присвячений актуальній проблемі біоплівок шпитальних екосистем як фактора виникнення і поширення збудників нозокоміальних інфекцій. Наведені дані літератури, згідно з якими внесення бактеріоцинів приводить до зменшення відсотка покриття зразків біоплівкою в 3-10 раз протягом усього періоду спостереження. Тому бактеріоцини можна розглядати як ефективний засіб впливу на планктонну і біоплівкову форми P. aeruginosa, який дозволяє регулювати чисельність мікроорганізмів у бактеріальних популяціях незалежно від форми їх існування. Представлені результати досліджень по оцінці бактерицидності підземних природних мінеральних вод. Висловлено припущення про можливість створення штучних біоплівок з бактерицидних штамів бактерій, які або будуть створювати захисну біоплівку на епідемічно значимих медичних пристроях і поверхнях, або заміщати інфектні біоплівки на бактерицидні в живому організмі.