Юридико-психологічні та медичні аспекти комунікативної готовності слідчого під час допиту

Abstract

Авторами розглянуто комунікативну готовність слідчого під час допиту. Від уміння вести бесіду із співрозмовником залежить подальше ставлення до слідчого. Особливості спілкування є необхідними не тільки для встановлення психологічного контакту з асоціальною групою суспільства, але й для відносин із колегами, що дасть змогу своєчасно скоординувати професійні зусилля і попередити злочин. Наголошується, що допит – це складна слідча дія, що зумовлена певними труднощами, з якими стикаються слідчі підрозділи органів Національної поліції, оскільки він пов’язаний із процесом встановлення психологічного контакту з учасниками кримінального провадження, за результатом проведення якого необхідно отримати важливу інформацію. Визначено, що психологічними особливостями проведення допиту є чітка регламентація, невизначеність плину комунікативного процесу, конфліктність, необхідність високого ступеня концентрації слідчого на процесі допиту, необхідність ґрунтовної підготовки до проведення допиту, можливість зміни інформації, наявність недовіри до представників правоохоронних органів та небажання у зв’язку із цим давати правдиву інформацію, звертання уваги на обмовки та дрібниці, які можуть бути корисними для розслідування матеріалів кримінального провадження та ін. Фізіологічною основою особистості є тип вищої нервової діяльності людини, який відображає силу та динаміку нервових процесів у мозку. Специфіку психоемоційного стресу особи, до якої не завжди застосовуються закономірності процесу розвитку, є ступінь прояву ознак стресу. І тут буде залежати від низки факторів та психічних станів (мотивація, установка, очікування). Якщо свідомість оцінує ситуацію як небезпечну, то відбувається емоційна оцінка події. Важливим є врахування фізіологічного та медичного аспектів під час спілкування слідчого з підозрюваним. Оскільки мозок знає правду і вербально може сказати недостовірну інформацію, невербальне тіло видає себе у зв’язку з фізіологічними процесами, які відбуваються в організмі на фоні дії гормонів адреналіну та кортизолу.

The article deals with the communication readiness of the investigator during interrogation. The skills of making conversation with a partner predispose the further attitude to the investigator. Peculiarities of communication are necessary not only to interrelate with antisocial elements, but also for good relationships with colleagues, which will allow to coordinate timely professional efforts and prevent crime. The authors underline that interrogation is a complex investigative measure which is caused by certain difficulties faced by the investigative units of the National Police, as it is associated with the process of making psychological contact with the criminal proceedings participants, as a result of which important information must be obtained. It is determined that the psychological features of the interrogation are as follows: clear regulation, uncertainty of the communicative process course, proneness to conflict, the need for a high degree of the investigator’s fixation at the the interrogation, the need for thorough preparation for the interrogation making, the possibility of changing information, distrust of the law enforcement officials and as a result the reluctance to give truthful information, paying attention to reservations and trifles which can be useful for criminal case files investigation, etc. The physiological basis of personality is the type of higher nervous activity of a man, which reflects the strength and dynamics of nerve processes in the brain. Psycho-emotional stress of a person manifests in different degree. This situation will depend on a number of factors and mental states (motivation, attitude, expectations). If the consciousness evaluates the situation as dangerous, emotional assessment of the event takes place. It is important to take into account the physiological and medical aspects during communication of the investigator with a suspect. As the brain knows the truth and can verbally tell false information, the nonverbal body betrays itself due to physiological processes that take place in the body against a background of the hormones adrenaline and cortisol.