Мета роботи – оцінити стан дихальної та серцево-судинної систем у хворих із поєднанням хронічного обструктивного
захворювання легень (ХОЗЛ) і хронічної серцевої недостатності (ХСН).
Матеріали та методи. У дослідження ввійшли 177 хворих, яким встановлено діагноз ХОЗЛ за критеріями GOLD. Серед
них ХСН діагностували в 77 (43,5 %) випадках: у 29 (16,4 %) – зі зниженою систолічною функцією лівого шлуночка (ЛШ)
і в 48 (27,1 %) – зі збереженою систолічною функцією ЛШ. Проаналізували деякі важливі показники, що характеризують
дихальну та серцево-судинну системи. Намагалися виявити статистично значущі розходження показників між пацієнтами
з ХОЗЛ і пацієнтами з ХОЗЛ і ХСН. Причому пацієнти з ХСН оцінювалися загалом і окремо зі зниженою та зі збереженою
систолічною функцією.
Результати. Спостерігали погіршення значущих загальноклінічних, лабораторних, спірометричних та ехокардіографічних показників залежно від наявності та важкості ХСН у пацієнтів із ХОЗЛ. Зокрема, наявність серцевої недостатності,
особливо з порушеною систолічною функцією ЛШ, вірогідно погіршувала такі показники, як частота виявлення порушень
ритму серця та ознак ішемії на електрокардіограмі (ЕКГ), рівень NT-proBNP у крові, частота виявлення концентричної,
ексцентричної гіпертрофії та концентричного ремоделювання ЛШ, а також діастолічної дисфункції за типом «порушення
релаксації», частота виявлення відсутності а-хвилі при оцінюванні руху задньої стінки клапана легеневої артерії. Перелічені зміни, а також деякі виявлені тенденції, котрі не досягли певного рівня значущості, свідчать, що в пацієнтів із ХОЗЛ
супутня серцева недостатність, особливо з порушеною систолічною функцією ЛШ, погіршує загально-клінічні показники
(частота дихання, систолічний артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, частота виявлення порушень ритму та
ішемії міокарда на ЕКГ); лабораторні рівні гемоглобіну, гематокриту, холестерину, швидкість клубочкової фільтрації;
спірометричні показники бронхообструкції (ОФВ1, ФЖЄЛ, миттєві об’ємні швидкості видиху); ехокардіографічні показники, що свідчать про погіршення геометрії серця (збільшення індексу маси міокарда ЛШ, індексів кінцево-систолічного й
кінцево-діастолічного об’ємів, частоти виявлення усіх варіантів патологічного ремоделювання ЛШ, товщини стінки ПШ,
співвідношення ПШ/ЛШ), діастолічної функції ЛЖ (збільшення частоти виявлення всіх типів діастолічної дисфункції);
розвиток легеневої гіпертензії (збільшення максимальної швидкості кровотоку, градієнта тиску та систолічного тиску в
легеневій артерії, частоти виявлення відсутності а-хвилі).
Висновки. Наявність супутньої ХСН у пацієнтів із ХОЗЛ обтяжує перебіг захворювання, погіршує важливі клінічні, лабораторні та інструментальні показники функціонування серцево-судинної, дихальної систем.
The aim of our work was to assess the respiratory and cardiovascular systems of patients with a combination of chronic obstructive pulmonary disease (COPD) and congestive heart failure (CHF).
Materials and methods. The study included 177 patients who had been diagnosed COPD by criteria GOLD. CHF was diagnosed in 77 (43.5 %) cases – 29 (16.4 %) with reduced systolic function and 48 (27.1 %) with preserved systolic function. We
analyzed some important parameters characterizing respiratory and cardiovascular systems. We tried to identify statistically
significant difference of parameters between patients with COPD and those with COPD and CHF. Moreover, patients with CHF
were evaluated as a whole, and separately with reduced and with preserved systolic function.
Results. Thus, we observed significant deterioration in general clinical, laboratory, spirometric and echocardiographic parameters depending on the presence and severity of CHF in patients with COPD. In particular, the presence of CHF, especially
with impaired systolic function significantly impair indicators such as incidence of cardiac arrhythmias and signs of ischemia
on the ECG, NT-proBNP levels, prevalence of concentric, eccentric hypertrophy and concentric LV remodeling and diastolic
dysfunction type “relaxation disorder”, and incidence of a-wave absence during assessment of motion of the rear pulmonary
artery valve wall. Listed changes as well as some of the tendencies that have not reached a certain level of significance, indicate
that patients with COPD and concomitant CHF, especially with impaired systolic function, worsens general clinical parameters
(breath rate, systolic blood pressure, heart rate, frequency arrhythmias and myocardial ischemia on ECG); laboratory levels
of hemoglobin, hematocrit, cholesterol, glomerular filtration rate; spirometric indicators of bronchial obstruction (FEV1, FVC,
instant volume expiratory flow rates); echocardiographic indicators suggest the deterioration of the heart geometry (increasing
of myocardial mass index, indexes of LV end-systolic and end-diastolic volumes, increased frequency of all variants of LV
pathological remodeling detection, RV wall thickness, the ratio of RV/LV) diastolic function impairment (increased frequency
of all types diastolic dysfunction detection); development of pulmonary hypertension (increasing of the maximum flow velocity,
pressure gradient, and the systolic pressure in the pulmonary artery, the frequency of detection of the absence of a-wave).
Conclusions. The presence of heart failure in patients with COPD worsens important clinical, laboratory and instrumental
parameters of the cardiovascular and respiratory systems.
Цель работы – оценить состояние дыхательной и сердечно-сосудистой систем у больных с сочетанием хронического
обструктивного заболевания лёгких (ХОЗЛ) и хронической сердечной недостаточности (ХСН).
Материалы и методы. В исследование вошли 177 больных, которым был установлен диагноз ХОЗЛ по критериям
GOLD. Среди них ХСН диагностирована в 77 (43,5 %) случаях: в 29 (16,4 %) – со сниженной систолической функцией
левого желудочка (ЛЖ) и в 48 (27,1 %) – с сохранной систолической функцией ЛЖ. Нами проанализированы некоторые
важные показатели, характеризующие дыхательную и сердечно-сосудистую системы. Пытались выявить статистически
значимые различия показателей между пациентами с ХОЗЛ и пациентами с ХОЗЛ и ХСН. Причём пациенты с ХСН
оценивались в целом и отдельно – с пониженной и с сохранённой систолической функцией ЛЖ.
Результаты. Мы наблюдали ухудшение значимых общеклинических, лабораторных, спирометрических и эхокардиографических показателей в зависимости от наличия и тяжести ХСН у пациентов с ХОЗЛ. В частности, наличие ХСН, особенно
с нарушенной систолической функцией ЛЖ, достоверно ухудшало такие показатели, как частота выявления нарушений
ритма сердца и признаков ишемии на электрокардиограмме (ЭКГ), уровень NT-proBNP в крови, частота выявления
концентрической, эксцентрической гипертрофии и концентрического ремоделирования ЛЖ, а также диастолической
дисфункции ЛЖ по типу «нарушение релаксации»; частота выявления отсутствия а-волны при оценке движения задней
стенки клапана лёгочной артерии. Перечисленные изменения, а также некоторые выявленные тенденции, не достигшие
уровня статистической значимости, свидетельствуют о том, что у пациентов с ХОЗЛ сопутствующая ХСН, особенно с
нарушенной систолической функцией ЛЖ, ухудшает общеклинические показатели (частота дыхания, систолическое
артериальное давление, частота сердечных сокращений, частота выявления нарушений ритма и ишемии миокарда на
ЭКГ); лабораторные уровни гемоглобина, гематокрита, холестерина, скорость клубочковой фильтрации; спирометрические показатели бронхообструкции (ОФВ1, ФЖЕЛ, мгновенные объёмные скорости выдоха); эхокардиографические показатели, свидетельствующие об ухудшении геометрии сердца (увеличение индекса массы миокарда ЛЖ, индексов
конечно-систолического и конечного диастолического объёмов ЛЖ, частота выявления всех вариантов патологического
ремоделирования ЛЖ, толщины стенки ПЖ, соотношение ПЖ/ЛЖ), увеличение частоты выявления всех типов диастолической дисфункции, развитие лёгочной гипертензии (увеличение максимальной скорости кровотока, градиента
давления и систолического давления в лёгочной артерии, частоты выявления отсутствия а-волны).
Выводы. Наличие сопутствующей ХСН у пациентов с ХОЗЛ отягощает течение заболевания, ухудшает важные клинические, лабораторные и инструментальные показатели функционирования сердечно-сосудистой и дыхательной систем.
