Мета дослідження – визначення клінічної ефективності комплексної медикаментозної терапії для корекції
генітоуринарного менопаузального синдрому в жінок.
Матеріали та методи. Було обстежено 50 жінок віком 49–57 років із менопаузальними генітоуринарними розладами.
Пацієнток було розділено на 2 групи. Жінки основної групи отримували комплексну медикаментозну терапію, яка включала
естрогенвмісний препарат, фітоуросептик та гомеопатичний препарат з регулюючим ритмологічні процеси в ЦНС ефектом,
група порівняння – тільки естрогенвмісний препарат й фітоуросептик. Для визначення виразності генітоуринарних порушень
застосовували індекс вагінального здоров’я за критеріями G. Bachmann, шкалу D. Barlow, добовий Pad-тест за стандартами ICS.
Результати дослідження та їх обговорення. При дослідженні індексу вагінального здоров’я у 29 (58 %) пацієнток були
зафіксовані ознаки помірної генітоуринарної дисфункції (3 бали), 21 (42 %) – слабкої, середній бал становив 3,42±0,50.
Також перед початком лікування 36 (72 %) пацієнток оцінювали свій стан як «значну рецидивуючу проблему, що впливає
на повсякденне життя» (3 бали), 14 (28 %) – як «дискомфорт, який періодично впливає на повсякденне життя» (2 бали), в
середньому – (2,72±0,45) бала. I стадія нетримання сечі була зафіксована у 47 (94 %) обстежених жінок, II стадія – у 3 (6 %).
Після завершення курсу лікування аналіз отриманих фактичних даних дозволив визначити певні відмінності між двома
групами пацієнток. Запропонована схема медикаментозної терапії спрямована на корекцію основних патогенетичних ланок
формування генітоуринарного менопаузального синдрому, є не довготривалою, проте достатньо ефективною й безпечною
для жінок клімактеричного віку.
Висновок. Включення в комплексне лікування генітоуринарного менопаузального синдрому препаратів з регулюючим
ритмологічні процеси в ЦНС ефектом є патогенетично виправданим та перспективним.
The aim of the study – to determine the clinical efficacy of complex drug therapy to correct the genitourinary syndrome of
menopause.
Materials and Methods. There were examined 50 women aged 49–57 with menopausal genitourinary disorders. The
patients were divided into two groups. The patients of the main group received the estrogen – containing drug, phytouroseptic
and homeopathic medicine that regulate rhythmic processes in CNS. The patients of the comparison group were administered the
estrogen – containing drug and phytouroseptic. All patients underwent routine clinical and laboratory examination. The degree of
manifestation of the urogenital disorders was assessed by the vaginal health Index by the criteria of G.Bochman, D. Barlow scale,
daily Pad-test by the ICS standards.
Results and Discussion. In determining the vaginal health Index in 29 (58 %) patients were revealed moderate signs of
genitourinary disorders (3 points), 21 (42 %) had weak disorders (4 points), on an average – 3.42 ± 0.50 points. It was established that before treatment the majority of patients – 36 (72 %) assessed their condition as “significant recurrent problem that affects
everyday life” (3 points), 14 (28 %) patients described it as “discomfort, which periodically impact on daily life” (2 points), on an
average – 2.72 ± 0.45 points. The stage I of incontinence was observed in 47 (94 %) women examined, the stage II – in 3 (6 %).
The proposed scheme of drug therapy aimed at correcting major pathogenetic links of urogenital menopausal syndrome formation
is not long-term, but quite effective and safe for women of the menopausal age.
Conclusions. Inclusion of drugs in treatment of urogenital menopausal syndrome that regulate rhythmic processes in the
pathogenesis of CNS is justified and promising.
Цель исследования – определение клинической эффективности комплексной медикаментозной терапии для коррекции
генитоуринарного менопаузального синдрома у женщин.
Материалы и методы. Было обследовано 50 женщин в возрасте 49–57 лет с менопаузальными генитоуринарными
нарушениями. Пациенток разделили на 2 группы. Женщины основной группы получали комплексную медикаментозную
терапию, которая включала эстрогенсодержащий препарат, фитоуросептик и гомеопатический препарат, регулирующий
ритмологические процессы в ЦНС, группа сравнения – только эстрогенсодержащий препарат и фитоуросептик. Для оценки
выраженности генитоуринарных нарушений использовали индекс вагинального здоровья по G. Bachmann, шкалу D. Barlow,
суточный Pad-тест по стандартам ICS.
Результаты исследования и их обсуждение. При подсчете индекса вагинального здоровья у 29 (58 %) пациенток были
диагностированы признаки умеренной генитоуринарной дисфункции (3 балла), у 21 (42 %) – слабой (4 балла), в среднем –
(3,42±0,50) балла. Также перед началом лечения 36 (72 %) пациенток оценивали свое состояние как «выраженную рецидивирующую проблему, влияющую на повседневную жизнь» (3 балла), 14 (28 %) – как «дискомфорт, периодически влияющий на
повседневную жизнь» (2 балла), в среднем – (2,72±0,45) балла. I стадия недержания мочи была диагностирована у 47 (94 %)
обследованных женщин, II стадия – у 3 (6 %). После завершения курса лечения анализ полученных фактических данных позволил выявить определенные различия между двумя группами пациенток. Предложенная схема медикаментозной терапии
направлена на коррекцию основных патогенетических звеньев формирования генитоуринарного менопаузального синдрома,
является не долговременной, однако достаточно эффективной и безопасной для женщин климактерического возраста.
Вывод. Включение в комплексное лечение генитоуринарного менопаузального синдрома препаратов, регулирующих
ритмологические процессы в ЦНС, является патогенетически оправданным и перспективным.
