Дивертикулярна хвороба товстого кишечника становить 30–60 % всіх патологій органу, серед яких гострий Метою дослідження було вибір лікувально-діагностичних заходів при гострому дивертикуліті товстого кишечника з розвитком місцевих ускладнень запального характеру. Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів лікування 68 хворих з гострим дивертикулітом. Діагностика включала клініко-лабораторні дослідження, іригографію, колоноскопію, УЗД, комп’ютерну томографію. Результати дослідження. 61,8 % хворих з Ia, Ib стадією гострого дивертикуліту лікувалися консервативно. У 10,3 % хворих на гострий дивертикуліт в стадії Ib встановлено дренаж під контролем УЗД у зону абсцесу. У 22,1 % хворих виконано лапароскопічне втручання. Оперовані за екстреними показаннями 33,8 % хворих з II, III, IV стадіями гострого дивертикуліту з лапаротомного доступу. Післяопераційна летальність склала 8,7 % випадків. Висновки. 1. Комплексна оцінка клінічних, рентгенологічних, ендоскопічних даних, даних УЗД, КТ дозволяє встановити кліничну форму і стадію гострого дивертикуліту товстої кишки і вибрати правильну лікувальну тактику. 2. Багатокомпонентна медикаментозна терапія є раціональним методом лікування у хворих з Ia, Ib стадією гострого дивертикуліту. 3. При гострому дивертикуліті, ускладненому перфорацією і перитонітом, профузною кишковою кровотечею або кишковою непрохідністю, викликаною рубцевою стріктурою, показано оперативне лікування. 4. Запропонований лікувально-діагностичний алгоритм при гострому дивертикуліті товстого кишечника з розвитком гнійно-запальних ускладнень необхідно впроваджувати
в практику відділень загальнохірургічного профілю.
Introduction. Diverticular disease of the large intestine accounts for 30–60 % of all organ pathologies, among which acute
diverticulitis is 20–60 %. The aim of the study was to select therapeutic and diagnostic measures for acute diverticulitis of the large intestine with the development of local inflammatory complications. Materials and methods. The results of treatment of 68 patients with
acute diverticulitis were analyzed. Diagnostics included clinical and laboratory studies, irrigography, colonoscopy, ultrasound, computed
tomography. Research results. 61.8 % of patients with Ia, Ib stages of acute diverticulitis were treated conservatively. Drainage was installed under ultrasound control into the abscess area in 10.3 % of patients with acute diverticulitis in stage Ib. Laparoscopic intervention was performed in 22.1 % of patients. Operated on emergency indications 33.8 % of patients with II, III, IV stages of acute diverticulitis from laparotomic access. Postoperative mortality was 8.7 % of cases. Conclusions:1. Comprehensive assessment of clinical, radiological,
endoscopic data, ultrasound, CT data allows to establish the clinical form and stage of acute colon diverticulitis and to choose the correct
treatment tactics. 2. Multicomponent drug therapy is a rational method of treatment in patients with stage Ia, Ib acute diverticulitis. 3.
Surgical treatment is indicated in acute diverticulitis complicated by perforation and peritonitis, profuse intestinal bleeding or intestinal
obstruction caused by cicatricial stricture. 4. The proposed therapeutic and diagnostic algorithm for acute diverticulitis of the large intestine with the development of pyoinflammatory complications should be introduced into the practice of general surgical departments.
Дивертикулярная болезнь толстого кишечника составляет 30–60 % всех патологий органа, среди которых острый дивертикулит составляет 20–60 %. Целью исследования было выбор лечебно-диагностических мероприятий при остром дивертикулите толстого кишечника с развитием местных осложнений воспалительного характера. Материалы и методы. Проведен анализ результатов лечения 68 больных с острым дивертикулитом. Диагностика включала клинико-лабораторные исследования, ирригографию, колоноскопию, УЗИ, компьютерную томографию.
Результаты исследования. 61,8 % больных с Ia, Ib стадией острого дивертикулита лечились консервативно. В 10,3 % больных острым дивертикулитом в стадии Ib установлено дренаж под контролем УЗИ в зону абсцесса. В 22,1 % больных выполнено лапароскопическое вмешательство. Оперированы по экстренным показаниям 33,8 % больных со II, III, IV стадиями острого дивертикулита из лапаротомного доступа. Послеоперационная летальность составила 8,7 % случаев. Выводы: 1. Комплексная оценка клинических, рентгенологических, эндоскопических данных, данных УЗИ, КТ позволяет установить клинической форму и стадию острого дивертикулита толстой кишки и выбрать правильную лечебную тактику. 2. Многокомпонентная медикаментозная терапия является рациональным методом лечения у больных с Ia, Ib стадией острого дивертикулита. 3. При остром дивертикулите, осложненном перфорацией и перитонитом, профузным кишечным кровотечением или кишечной непроходимостью, вызванной рубцовой стриктурой, показано оперативное лечение. 4. Предложенный лечебно-диагностический алгоритм при остром дивертикулитах толстого кишечника с развитием гнойно-воспалительных осложнений необходимо внедрять в практику отделений общехирургического профиля.
