Частота виявлення порушень серцевого ритму в пацієнтів, які перенесли інфекцію COVID-19, за даними добового моніторування електрокардіограми

Abstract

Порушення серцевого ритму в пацієнтів, які перенесли інфекцію COVID-19, можуть бути зумовлені багатьма патофізіологічними факторами. Продовження вивчення структури аритмій у них дасть змогу виявити клінічно значущі порушення ритму та обрати оптимальну тактику ведення. Мета роботи – визначити особливості порушень ритму в пацієнтів із та без супутніх серцево-судинних захворювань, які перенесли інфекцію COVID-19, за результатами добового моніторування електрокардіограми (ЕКГ). Матеріали та методи. Обстежили 84 осіб (45 (53,5 %) чоловіків, 39 (46,5 %) жінок), які перенесли інфекцію COVID-19 понад 12 тижнів тому. Пацієнтів поділили на 2 групи залежно від наявності супутніх серцево-судинних захворювань в анамнезі. Групи не відрізнялися за віком (р = 0,33) та статтю (р = 0,58, р = 0,64) обстежених. Добове моніторування ЕКГ виконали на апараті Кадіосенс К (ХAI-МЕДИКА, м. Харків) за стандартною методикою. Результати. Порівняння даних 12-канальної ЕКГ не показало вірогідну різницю за частотою виникнення поодиноких передсердних (р = 0,13) і шлуночкових екстрасистол (р = 0,37) у групах дослідження, але синусову тахікардію вірогідно частіше виявляли у групі пацієнтів, які не мали супутніх серцево-судинних захворювань (р = 0,022). За даними добового моніторування ЕКГ, у пацієнтів, які перенесли інфекцію COVID-19 та мали супутні серцево-судинні захворювання, порушення ритму виявляли вірогідно частіше, ніж у групі порівняння. Так, зареєстрували вірогідно більшу загальну кількість суправентрикулярних екстрасистол протягом доби (р = 0,009), шлуночкових порушень ритму високих градацій: парних шлуночкових екстрасистол (р = 0,041), шлуночкових бігеміній (р = 0,005), шлуночкових тригеміній (р = 0,004), групових шлуночкових екстрасистолій (р = 0,017). Результати добового моніторування ЕКГ показали: пацієнти без серцево-судинних захворювань вірогідно частіше мали невідповідну синусову тахікардію (р = 0,03) та постуральну ортостатичну тахікардію (р = 0,04). Пароксизмальні порушення ритму вірогідно частіше виявляли в пацієнтів із супутньою серцево-судинною патологією: нестійкі (р = 0,002) та стійкі пароксизми передсердної тахікардії (р = 0,014), нестійкі пароксизми мономорфної шлуночкової тахікардії (8,3 %), пароксизми фібриляції передсердь (6,2 %). Висновки. Пацієнтам, які перенесли інфекцію COVID-19 і мають супутні серцево-судинні захворювання, крім реєстрації стандартної 12-канальної ЕКГ доцільно рекомендувати добове моніторування ЕКГ для виявлення прогностично несприятливих порушень серцевого ритму, можливих аритмогенних проявів постковідного синдрому, вибору правильної тактики ведення.

Cardiac arrhythmias in patients with COVID-19 infection may be due to many pathophysiological factors. Further study on the structure of arrhythmias in this category of patients will reveal clinically significant arrhythmias and select the optimal management. The aim: to determine the features of arrhythmias in patients with and without concomitant cardiovascular disease who suffered from COVID-19 infection based on the results of 24-hour electrocardiogram (ECG) monitoring. Materials and methods. 84 patients (45 men – 53.5 %, 39 women – 46.5 %) who had COVID-19 infection over 12 weeks previously were examined. Patients were divided into 2 groups – with and without a history of concomitant cardiovascular disease. The patient groups did not differ in age (P = 0.33) and sex (P = 0.58, P = 0.64). 24-hour ECG monitoring was performed on a Cardiosens K device (XAI-MEDICA, Kharkiv) according to the standard method. Results. Comparison of 12-channel ECG data did not reveal a significant difference in the incidence of single atrial (P = 0.13) and ventricular extrasystoles (P = 0.37) between the two groups, but sinus tachycardia was significantly more common in patients without concomitant cardiovascular disease (P = 0.022). According to 24-hour ECG monitoring, a significantly higher total number of arrhythmias, in particular, supraventricular extrasystoles (P = 0.009), high gradations of ventricular arrhythmias: paired ventricular extrasystoles (P = 0.041), ventricular bigeminy (P = 0.005), ventricular trigeminy (P = 0.004), ventricular salvos (P = 0.017) were detected significantly more frequently in patients with concomitant cardiovascular disease after COVID-19 infection than those in the comparison group. The results of 24-hour ECG monitoring also showed that patients without cardiovascular disease were significantly more likely to have inappropriate sinus tachycardia (P = 0.03) and postural orthostatic tachycardia (P = 0.04). Paroxysmal arrhythmias were significantly more common in patients with concomitant cardiovascular pathology, namely unstable (P = 0.002) and stable paroxysms of atrial tachycardia (P = 0.014), unstable paroxysms of monomorphic ventricular tachycardia (8.3 %), paroxysms of atrial fibrillation (6.2 %). Conclusions. 24-hour ECG monitoring should be advised in patients with COVID-19 infection and concomitant cardiovascular disease in addition to recording a standard 12-channel ECG to detect prognostically unfavorable cardiac arrhythmias, possible arrhythmogenic manifestations of post-COVID-19 syndrome and choose management tactics for these patients.

Нарушение сердечного ритма у пациентов, перенесших инфекцию COVID-19, могут быть обусловлены многими патофизиологическими факторами. Дальнейшее изучение структуры аритмий у таких пациентов позволит установить клинически значимые нарушения ритма и подобрать оптимальную тактику ведения. Цель работы – определить особенности нарушений ритма у пациентов с и без сопутствующих сердечно-сосудистых заболеваний, перенесших инфекцию COVID-19, по результатам суточного мониторирования электрокардиограммы (ЭКГ). Материалы и методы. Обследовали 84 пациента (45 (53,5 %) мужчин, 39 (46,5 %) женщин), перенесших инфекцию COVID-19 более 12 недель назад. Обследованных поделили на 2 группы в зависимости от наличия сопутствующих сердечно-сосудистых заболеваний в анамнезе. Группы не отличались по возрасту (р = 0,33) и полу (р = 0,58, р = 0,64) пациентов. Суточное мониторирование ЭКГ проведено на аппарате Кадиосенс К (ХAI-МЕДИКА, г. Харьков, Украина) по стандартной методике. Результаты. Сравнение данных 12-канальной ЭКГ не показало достоверные отличия по частоте возникновения одиночных предсердных (р = 0,13) и желудочковых экстрасистол (р = 0,37) в группах исследования, но синусовую тахикардию достоверно чаще регистрировали в группе пациентов, не имевших сопутствующих сердечно-сосудистых заболеваний (р = 0,022). По данным суточного мониторирования ЭКГ, у пациентов, которые перенесли инфекцию COVID-19 и имели сопутствующие сердечно-сосудистые заболевания в анамнезе, нарушения ритма диагностировали достоверно чаще, чем в группе сравнения. В частности, зарегистрировали достоверно большее общее количество суправентрикулярных экстрасистол в течение суток (р = 0,009), желудочковых нарушений ритма высоких градаций: парных желудочковых экстрасистол (р = 0,041), желудочковых бигеминий (р = 0,005), желудочковых тригеминий (р = 0,004), групповых желудочковых экстрасистолий (р = 0,017). Результаты суточного мониторирования ЭКГ показали: пациенты без сердечно-сосудистых заболеваний достоверно чаще имели несоответствующую синусовую тахикардию (р = 0,03) и постуральную ортостатическую тахикардию (р = 0,04). Пароксизмальные нарушения ритма достоверно чаще фиксировали у пациентов с сопутствующей сердечно-сосудистой патологией, а именно нестойкие (р = 0,002) и стойкие пароксизмы предсердной тахикардии (р = 0,014), нестойкие пароксизмы мономорфной желудочковой тахикардии (8,3 %), пароксизмы фибрилляции предсердий (6,2 %). Выводы. Пациентам, которые перенесли инфекцию COVID-19 и имеют сопутствующие сердечно-сосудистые заболевания, кроме регистрации стандартной 12-канальной ЭКГ целесообразно рекомендовать суточное мониторирование ЭКГ для выявления прогностически неблагоприятных нарушений сердечного ритма, возможных аритмогенных проявлений постковидного синдрома и выбора правильной тактики ведения.