Мета — покращити результати хірургічного лікування пацієнтів з гострою обтураційною кишковою непрохідністю пухлинного генезу.
Матеріали та методи дослідження. За період з 2014 по 2020 рік
у хірургічних клініках Військово-медичного клінічного центру
Південного регіону (м. Одеса) проходили лікування 186 хворих
з гострою обтураційною товстокишковою непрохідністю пухлинного ґенезу.
Результати досліджень та їх обговорення. У 34 (18,3 %) пацієнтів з ГОКН у ході застосованих консервативних заходів
спостерігалась позитивна динаміка, що дало змогу детально
обстежити пацієнтів та підготувати до операції. У 6 (3,2 %) пацієнтів літнього віку з важкою супутньою патологією виконано
реканалізацію пухлини та встановлення стенту. У 146 (78,5 %)
пацієнтів консервативні заходи не привели до успіху, вони були
прооперовані за життєвими показаннями і на першому етапі
виконано кишкове стомування.
Висновки. Етапна тактика хірургічного лікування гострої обтураційної кишкової непрохідності пухлинного генезу із застосуванням на першому етапі лапароскопічної колостомії застосована у 60,3 % пацієнтів, що дозволило провести остаточну верифікацію діагнозу, безпечно компенсувати водноєлектролітні
і нутритивні порушення у пацієнта, провести корекцію супутніх захворювань та спланувати подальшу тактику лікування.
Objective: to improve the results of surgical treatment of
patients with acute intestinal obstruction of tumor origin.
Materials and methods of research. During the period from 2014 to
2020 in the surgical clinics of the Military Medical Clinical Center
of the Southern Region (Odessa) 186 patients were treated with acute
obstructive colonic obstruction of tumor origin.
Research results and their discussion. In 34 (18.3 %) patients with
GOKN during the applied conservative measures positive dynamics
was observed, which allowed to examine patients in detail and prepare for surgery. In 6 (3.2 %) elderly patients with severe comorbidities, tumor recanalization and stent placement were performed. In
146 (78.5 %) patients, conservative measures were unsuccessful and
were operated on according to vital signs, the first stage of which was
intestinal fatigue.
Conclusions. Step-by-step tactics of surgical treatment of acute
intestinal obstruction of tumor origin with the use of laparoscopic
colostomy in the first stage were used in 60.3 % of patients, which
allowed final verification of the diagnosis, safe compensation of electrolyte and nutritional disorders in the patient and further treatment
and correction. .
Цель — улучшить результаты хирургического лечения пациентов с острой обтурационной кишечной непроходимостью опухолевого генеза.
Материалы и методы исследования. За период с 2014 по 2020
год в хирургических клиниках Военно-медицинского клинического центра Южного региона (г. Одесса) проходили лечение
186 больных с острой обтурационной толстокишечной непроходимостью опухолевого генеза.
Результаты и их обсуждение. У 34 (18,3 %) пациентов с ООКН
в ходе примененных консервативных мероприятий наблюдалась положительная динамика, что позволило детально обследовать пациентов и подготовить к операции. У 6 (3,2%) пациентов пожилого возраста с тяжелой сопутствующей патологией
выполнено реканализацию опухоли и установку стента. У 146
(78,5%) пациентов консервативные меры не привели к успеху,
они были прооперированы по жизненным показаниям и на
первом этапе выполнено кишечное стомирование.
Выводы. Этапная тактика хирургического лечения острой обтурационной кишечной непроходимости опухолевого генеза с
применением на первом этапе лапароскопической колостомии
применена у 60,3 % пациентов, что позволило провести окончательную верификацию диагноза, безопасно компенсировать
водноелектролитные и нутритивные нарушения у пациента,
провести коррекцию сопутствующих заболеваний и спланировать дальнейшую тактику лечения .
