Випадок мукормікозу придаткових пазух носа у пацієнтки з інфекцією COVID-19

Abstract

Наведений опис клінічного випадку інфекції COVID-19, що ускладнилася розвитком мукормікозу придаткових пазух носа у пацієнтки на тлі супутньої хронічної патології (гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, ожиріння, ішемічна хвороба серця). Використання в терапії тоцілізумабу і тривалий курс дексаметазону привели до зниження імунітету на тлі порушення обміну речовин, яке існувало у пацієнтки до хвороби. Ці фактори сприяли приєднанню генералізованої бактеріально-грибкової інфекції з ураженням придаткових пазух і подальшою генералізацією з вихідом в сепсис. Тривала терапія антибіотиками широкого спектра дії і протигрибковими препаратами, оперативне втручання з метою санації первинного вогнища були неефективними.

A clinical case of COVID-19 infection complicated by the development of mucormycosis of the paranasal sinuses in a patient with concomitant chronic pathology (hypertension, diabetes, obesity, coronary heart disease) was described. The use of tocilizumab in therapy and a long course of dexamethasone led to a decrease in immunity against the background of metabolic disorders that existed in the patient before the disease. These factors contributed to the accession of generalized bacterial-fungal infection with lesions of the paranasal sinuses and subsequent generalization with sepsis. Prolonged therapy with broad-spectrum antibiotics and antifungal drugs, surgery to rehabilitate the primary focus were ineffective.

Приведено описание клинического случая инфекции COVID-19, осложнившейся развитием мукормикоза придаточных пазух носа у пациентки на фоне сопутствующей хронической патологии (гипертоническая болезнь, сахарный диабет, ожирение, ишемическая болезнь сердца). Использование в терапии тоцилизумаба и длительный курс дексаметазона привели к снижению иммунитета на фоне нарушения обмена веществ, который существовал у пациентки до болезни. Эти факторы способствовали присоединению генерализованной бактериально-грибковой инфекции с поражением придаточных пазух и последующей генерализацией с выходом в сепсис. Длительная терапия антибиотиками широкого спектра действия и противогрибковыми препаратами, оперативное вмешательство с целью санации первичного очага были неэффективными.