Обгрунтування необхідності використання імунозамісної терапії у хворих на хіміорезистентний туберкульоз у поєднанні з ВІЛ

Abstract

На початку III тисячоліття глобальною проблемою у світі стало значне розповсюдження ВІЛ-інфекції, на тлі якої, із високою частотою, збільшується кількість випадків захворювання на туберкульоз (ТБ). Окрім ТБ та ВІЛінфекції, великою проблемою є хіміорезистентний туберкульоз (ХРТБ), зокрема мультирезистентний туберкульоз (МРТБ). Ураження імунної системи при ВІЛ-інфекції у поєднанні з МРТБ носить системний характер, проявляючись глибокої супресією Т- і В-ланок клітинного імунітету, що призводить, з одного боку, до підвищення рівня сироваткових імуноглобулінів та циркулюючих імунних комплексів, а з другого боку – наростання дефіциту та функціональної недостатності СD4+ лімфоцитів. Слід підкреслити, що при прогресуванні ВІЛ-інфекції рівень CD4+ лімфоцитів знижується приблизно на 50-80 кл/ мкл на рік, та призводить до неухильного зменшення здатності імунної системи стримувати розмноження і дисемінацію М. tuberculosis.