Abstract:
Одним із важливих проблемних питань у контролі за туберкульозом (ТБ) в Україні є постійне збільшен- ня захворюваності та смертності від ко-інфекції, що охоплює ТБ із множинною лікарською стійкістю (МЛС-ТБ) та вірус імунодефіциту людини (ВІЛ).
Розвиток МЛС-ТБ у ВІЛ-інфікованих поглиблює ураження імунної системи, сприяючи прогресуванню опортуністичних інфекцій, таких як криптококовий менінгіт, герпетичні інфекції, токсоплазмоз, цитомегаловірусна інфекція, пневмоцистна пневмонія, що можуть призводити до летальних наслідків навіть у віддалені періоди лікування. У зв’язку з цим тривають пошуки різних методів патогенетичного впливу, що здатні відновлювати показники імунного статусу хворих на МЛС-ТБ/ВІЛ. Одним із таких методів є застосування препарату внутрішньовенного імуноглобуліну G (IgG), діючим компонентом якого є антитіла, що володіють специфічною активністю проти різних інфекційних збудників (вірусів, бактерій, мікобактерій тубеккульозу (МБТ)). Вивчення клініко-фармакологічних та імунологічних аспектів застосування внутрішньовенного IgG як варіанта відновлення імунної системи у хворих на МЛС-ТБ/ВІЛ є актуальним шляхом підвищення ефективності лікування та зменшення смертності серед хворих на МЛС-ТБ/ВІЛ.
Вищезазначене обумовило актуальність роботи та визначило її мету. Мета роботи – вивчити відновний вплив імуноглобулінотерапії у хворих на МЛС-ТБ/ВІЛ при рівні СD4+-лімфоцитів до 50 кл/мкл на підставі дослідження динаміки імунологічних показників.
