Electromyographic features of the perineum and pelvic floor in patients with an artificial bladder

Abstract

Aim – to assess the electromyographic features of the pelvic floor muscles and the sphincter apparatus in patients who underwent radical cystprostatectomy with the formation of an artificial bladder.The main study group consisted of 57 patients with muscle invasive bladder cancer who underwent a standard radical cystprostatectomy with ileocystoplasty. The study of the pelvic floor muscular bioelectric activity with computed electromyography (EMG) of the sphincter apparatus of the pelvic organs was carried out on a 2-channel computer electromyograph "NeuroTrac ™ MyoPlus4". The obtained results of the study of the bioelectric activity of the pelvic floor muscles showed a decrease in the amplitude of contractions in the Work Average mode by 42.1% (p≤0.001) for the perineal electrode, and by 35.7% (p≤0.05) for the rectal electrode, compared with the control group, which indicates a low contractility of the muscular diaphragm of the pelvis and may cause incontinence in patients with an artificial bladder. The average deviation over the entire duration of the session in Work mode in the group of patients with neobladder in channels A and B was 2.3 (p≤0.05) and 1.9 (p≤0.05) times higher, respectively, compared with control group. These data indicate an imbalance in the muscle tone of the pelvic floor in patients after extensive reconstructive intervention on the pelvic organs and can potentiate urodynamic disorders in the study group of patients. The average amplitude (Rest Average) of the activity of biopotentials in the resting state of the pelvic floor muscles along channels A and B is higher by 42.4% and 47.6% (p≤0.05), in comparison with the control group, which indicates insufficient relaxation and rest of striated muscles and sphincter. Despite the change in bioelectric potentials from the rectal electrode in the study group of patients, there were no signs of functional insufficiency of the anal sphincter, in contrast to the severity of urinary incontinence, which correlated and corresponded to the results of bioelectrical changes obtained through channels A and B, up to oscillations and loss of complete control. The EMG analysis of the pelvic floor muscles revealed characteristic changes in the biopotentials of the pelvic sphincters and indicated their relationship with the clinical features of the rehabilitation of this group of patients and the prospect of including the biofeedback method. It is a derivative form of the electromyographic signal in the treatment of incontinence in patients with neobladder.

Метою роботи було провести аналіз електроміографічних особливостей м’язів тазового дна і сфінктерного апарату в пацієнтів, які перенесли радикальну цистпростатектомію з формуванням артифіційного сечового міхура. Основну групу дослідження склали 57 пацієнтів з інвазивним раком сечового міхура, яким була проведена стандартна радикальна цистпростатектомія з формуванням артифіційного сечового міхура. Вивчення біоелектричної активності м’язової системи тазового дна шляхом комп’ютерної електроміографії (ЕМГ) сфінктерного апарату тазових органів було виконано на двоканальному комп’ютерному електроміографі "NeuroTrac™ MyoPlus4". Отримані результати дослідження біоелектричної активності м’язів тазового дна продемонстрували зниження амплітуди скорочень у режимі Work Average по промежинному електроду на 42,1% (р≤0,001), а по ректальному електроду – на 35,7% (р≤0,05) порівняно з групою контролю, що свідчить про низьку скорочувальну здатність м’язової діафрагми таза і може спричиняти інконтиненцію в пацієнтів з артифіційним сечовим міхуром. Середнє відхилення за всю тривалість сесії в режимі Work у групі пацієнтів з необладером по каналах А і В було вище в 2,3 (р≤0,05) і 1,9 (р≤0,05) раза відповідно порівняно з групою контролю. Ці дані свідчать про незбалансованість м’язового тонусу тазового дна в пацієнтів після значного реконструктивного втручання на органах малого таза, що може потенціювати уродинамічні порушення в досліджуваної групи пацієнтів. Середня амплітуда (Rest Average) активності біопотенціалів у стані спокою м’язів тазового дна по каналах А і В вище на 42,4 і 47,6% (р≤0,05) порівняно з групою контролю, що свідчить про недостатнє розслаблення і спокій поперечносмугастих м’язів і сфінктера. Незважаючи на зміну біоелектричних потенціалів з ректального електрода, у досліджуваній групі пацієнтів ознак функціональної недостатності анального сфінктера виявлено не було, на відміну від ступеня вираженості нетримання сечі, що корелювалося і відповідало результатам біоелектричних змін, отриманих по каналах А і В, аж до осциляцій і втрати повного контролю. Аналіз ЕМГ м’язів тазового дна дозволив виявити характерні зміни в показниках біопотенціалів тазових сфінктерів і вказав на їхній взаємозв’язок з клінічними особливостями реабілітації цієї групи пацієнтів і перспективність включення до комплексу лікування інконтиненції в пацієнтів з неоцистом методу біологічного зворотного зв’язку, що є похідною формою електроміографічного сигналу.