Салернська медична школа та її розквіт в добу середньовіччя

Abstract

В даній статті зроблена спроба розглянути етапи формування медичної науки в середньовічній Європі на прикладі медичної школи у місті Салерно на півдні Італії. Ми спромоглися показати синтез медичних знань з часів греко-римської цивілізації та арабської цивілізації, яка природно була близька територіально до Апеннінського півострова через Піренеї та Північну Африку, і завжди була проникаючою через арабських вчених-лікарів та їх плідну роботу по перекладам з давньогрецької та латинської мов авторів часів античності, а також збережених медичних знань абатств та сімей, які спеціалізувалися в галузі медичних знань та рецептів щодо запобігання різних хвороб. В розвитку медицини у місті Салерно простежується хоча й крихкий, але постійний ланцюжок між античністю й середньовіччям, який містами в часовому плані розривався, однак постійно при нагоді відновлювався через різноманітні медичні праці та видатних лікарів-вчених, які за різних обставин прибували в це містечко.

This article attempts to consider the stages of formation of medical science in medieval Europe on the example of a medical school in the city of Salerno in Southern Italy. We were able to show a synthesis of medical knowledge from the Greco-Roman civilization, and Arab civilization that was naturally close territorially from the Apennine Peninsula through the Pyrenees and North Africa and has always penetrated Arab physicians and their fruitful work on translations from ancient greek and romans of Antiquity, as well as the preserved medical knowledge of abbeys and families specializing in medical knowledge and prescriptions for the prevention of various diseases. In the development of medicine in the city of Salerno there is a fragile but constant chain between Antiquity and the Middle Ages, which the cities in time, however, was constantly restored due to various medical works, and prominent doctors and scientists who came to the city under different circumstances.