У статті розглядаються стани свідомості людини в духовній практиці брахманізму, буддизму, даосизму. Духовна особа усе своє життя підпорядковує досягненню просвітлення розуму. Просвітлення – це кінцевий стан свідомості, до якого приходять по східцях інших
духовних станів свідомості. В індійському брахманізмі свідомість, особистість людини має назву Атман. Атман далеко не єдина назва особистості у давній східній традиції. Атман – це поняття, яке не дає вичерпну характеристику особистості, свідомості людини. Одного поняття для вичерпної характеристики особистості недостатньо. Тому поступово формується більш розвинена, велика індо-тибетська духовна традиція. Вона показує формування особистості людини за ступенями. Вчення буддизму розповсюдилось за межі Стародавньої Індії та стало початком цієї
духовної традиції. Атман у широкому тлумаченні має протилежні характеристики. Протилежність тлумачень відступає, коли ми розподіляємо характеристики за ступенями поступового розвитку свідомості-Атмана. В Атмані містяться свідоцтва сенсуального буття та трансцендентного. При цьому трансцендентне та сенсуальне буття не мають протиставлення в Атмані. Отже, Атман являється алогічною Я-структурою. Тобто Атман – це
співпадіння протилежностей, яке не можна пізнати. Атман має характеристику абсолюту, самодостатнього та самототожного принципу. Особистості, свідомості людини властиві всі характеристики абсолютного Я, а також власні унікальні характеристики. Західні вчені заперечують індивідуальну унікальну природу особистості у буддизмі. Духовна практика буддизму редукує існуюче, сенсуальне буття до «пустоти». Західні вчені розуміють «пустоту» як відмову від індивідуальності, від специфічних властивостей особистості. Справжня мета духовних практик буддизму – розширити свідомість таким чином, щоб почати розуміти, відчувати Пустоту. Пустота – це Ясне Світло у свідомості, спалах озаріння, яке надає апріорне знання всього. Таким чином, у поняття Пустоти, Атману буддисти та західні вчені вкладають зовсім різний сенс.
In the article the states of consciousness of man are examined in spiritual practice of brahmanizm, buddhism, daosizm. Spiritual personality right through life subordinates to the achievement of brightening of mind. Brightening is this eventual state of consciousness to that come on the stages of other spiritual states of consciousness. There is consciousness in Indian brahman, personality of man is named Аtmаn. Аtmаn is distant the not only name of personality in ancient east tradition. Аtmаn is this concept, that does not give exhaustive description to personality, consciousness of man. There is one concept not enough for
complete description. More developed vast Indian-Tibetian tradition is gradually formed therefore. Exactly large, detailed spiritual tradition is similar with the processes of самоорганизации. She shows forming of personality of man on the stages. The studies of buddhism spread outside Ancient India and became beginning of this spiritual tradition. Аtmаn in the unfolded interpretation has contradictory descriptions. Contradiction of interpretations leaves, when we dispose descriptions on the stages of gradual development of consciousness-Аtmаn. There are data of perceptible life and transcendent in Аtmаn. Thus transcendent and perceptible life, contrasting is deprived in Аtmаn. So, Аtmаn is illogical Ego-structure. Id est Аtmаn is this nocognizable coincidence of oppositions.
Аtmаn has description of the absolute, all-sufficient and selfidentical principle. Personality, consciousness of man possesses all descriptions absolute I, and also by own unique descriptions. Western scientists understand “emptiness” as abandonment from individuality, from specific properties of personality. Real aim of spiritual practices of buddhism – to extend consciousness so that to begin to understand, feel Emptiness. Emptiness is Clear Light in consciousness, flash of lighting up, that gives a priori knowledge all. Thus, in the concept of Emptiness, Аtmаn buddhists and western scientists inlay quite different sense.
