Мета роботи – удосконалити підходи до диференційної діагностики бактеріальних та специфічних туберкульозних лімфаденітів у дітей шляхом виявлення особливостей гематологічних та біохімічних показників крові. Матеріали та методи. Під наглядом перебували 45 дітей віком від 1 до 5 років зі збіль шенням лімфатичних вузлів (ЛВ), що проходили лікування в хірургічному відділенні Одеської об ласної дитячої клінічної лікарні з 2017 до 2018 р. Пацієнтам оцінювали загальний стан, а також було здійснено забір крові для загального та біохімічного досліджень. Додатково розраховували інтегральні гематологічні індекси імунологічної толерантності організму, а саме індекс співвідношення нейтрофілів і лімфоцитів (ІСНЛ), індекс співвідношення лімфоцитів і моноцитів (ІСЛМ), індекс співвідношення нейтрофілів і моноцитів (ІСНМ), індекс співвідношення лімфоцитів та еозинофілів (ІСЛЕ). Для порівняння з нормою використовували дані цих показників, встановлені у здорових дітей. Результати та обговорення. Усіх хворих було поділено на 2 клінічні групи. До 1-ї групи (КГ-1) увійшли 25 дітей з лімфаденітом, що виник унаслідок вакцинації БЦЖ, до 2-ї (КГ-2) – 20 пацієнтів з гострим гнійним лімфаденітом. У ході дослідження було встановлено, що стан 75 % дітей КГ-2 був тяжчим, ніж у КГ-1, що клінічно виявлялося вираженими симптомами інтоксикації та місцевими явищами ураження ЛВ. Оцінювання загального аналізу крові показало, що середня кількість лейкоцитів при специфічному лімфаденіті в більшості (80,8 %) пацієнтів була в межах норми, при гнійному у 71,4 % дітей загальна кількість лейкоцитів мала тенденцію до зростання. Обчислення гематологічних індексів виявили зменшення ІСНЛ, причому при БЦЖ-лімфаденіті він знизився удвічі (до 0,96) порівняно з бактеріальним лімфаденітом (до 1,88), що вказувало на підвищення специфічної імунологічної реактивності в дітей КГ-1. ІСНМ у більшості хворих залишався низьким протягом усього захворювання. Це свідчить про своєчасну активацію макрофагальної системи захисту організму. ІСЛМ при туберкульозному лімфаденіті зростав, при бактеріальному, навпаки, зменшувався вдвічі, що спричинено більш ранньою мобілізацією лімфоцитів як ефекторної ланки імунітету в дітей із БЦЖ-лімфаденітом. ІСЛЕ при всіх формах захворювання мав тенденцію до зростання, що свідчило про переважання реакції гіперчутливості уповільненого типу в дітей обох груп. Аналіз біохімічних показників крові у пацієнтів обох клінічних груп віддзеркалював інтоксикаційні вияви, але не показав чітких розбіжностей у дітей з бактеріальним та туберкульозним лімфаденітами. Висновки. При специфічному ураженні ЛВ, на відміну від неспецифічного, відмічається клініколабораторна картина з відсутністю вираженої лейкоцитарної реакції. Визначення індексів співвідношення лейкоцитів крові дає можливість глибше оцінити рівень імунологічної реактивності та загальний стан дитини, що підвищує інформативну цінність клінічного аналізу крові. Аналіз біохімічних показників крові у хворих на специфічний та неспецифічний лімфаденіт хоч і не має специфічної ди - ференційно-діагностичної цінності, проте є важливим компонентом оцінювання якості лікування та стану пацієнта в цілому.
Objective – to improve approaches to differential diagnosis of lymphadenitis by identifying features of hematological and biochemical parameters of blood of children with nonspecific bacterial and specific tuberculous lymphadenitis. Materials and methods. Under our supervision were 45 children aged 1 to 5 years with an increase in lymph nodes (LN), who were treated in the surgical department of the Odessa Regional Children’s Clinical Hospital for the period from 2017 to 2018. Patients were assessed for general condition and affected lymph node lesions, as well as blood sampling for general and biochemical studies. Additionally, the calculation of integrated hematological indices of immunological tolerance of the organism was performed, namely the index of neutrophils to lymphocytes ratio (NLR); lymphocyte to monocyte ratio (LMR); neutrophil to monocyte ratio (NMR); lymphocyte to eosinophil ratio (LER). For comparison with the norm used the data of these indicators, established in healthy children. Results and discussion. All patients were divided into 2 clinical groups. The first group (СG-1) included 25 children with lymphadenitis caused by BCG vaccination, the second (СG-2) – 20 patients with acute purulent lymphadenitis. The study found that the condition of most children (75 %) of the second group was more severe compared with patients with CG-1, which was manifested by more pronounced manifestations of intoxication and local condition of the affected LN. Evaluation of a general blood test showed that the average number of leukocytes with specific lymphadenitis in most (80.8 %) patients was within normal limits, with purulent; on the contrary, in 71.4 % of children there was a tendency to increase. The calculations of hematological indices revealed a decrease in NLR, and, with BCG lymphadenitis, it decreased by half (to 0.96) compared with bacterial lymphade nit (to 1.88), which indicates an increase in specific immunological reactivity in children of CG-1. ISNM in most patients with lymphadenit remained low throughout the course of the disease. This indicates the timely activation of the macrophage defense system of the body. LMR with tuberculous lymphadenit grew, while with bacterial lymphadenit, on the contrary, it decreased by half, which indicates earlier mobilization of lymphocytes as an effector immunity in children with BCG lymphadenitis. LER in all forms of the disease tended to increase, which indicates the predominance of a delayed-type hypersensitivity reaction in children of both groups. Analysis of blood biochemical parameters in patients of both clinical groups did not reveal clear differences in children with bacterial and tuberculous lymphadenitis. Conclusions. At specific defeat of LN unlike nonspecific, the clinical and laboratory picture with lack of expressive leukocytes reaction is noted. Determining the indices of the ratio of blood leukocytes makes it possible to more deeply assess the level of immunological reactivity and the general condition of the child, which increases the informative value of clinical blood tests. Analysis of blood biochemical parameters in patients with specific and nonspecific lymphadenitis, although it has no specific differential diagnostic value, however, is an important component of assessing the quality of treatment and the patient’s condition as a whole.
Цель работы – усовершенствовать подходы к дифференциальной диагностики бактериальных и специфических туберкулезных лимфаденитов у детей путем выявления особенностей гематологических и биохимических показателей крови. Материалы и методы. Под нашим наблюдением находились 45 детей в возрасте от 1 года до 5 лет с увеличением лимфатических узлов (ЛУ), которые проходили лечение в хирургическом отделении Одесской областной детской клинической больницы за период с 2017 по 2018 г. Пациентам проводилась оценка общего состояния и пораженного ЛУ, а также осуществлялся забор крови для общего и биохимического исследований. Дополнительно выполняли расчет интегральных гематологических индексов иммунологической толерантности организма, а именно индекса соотношения нейтрофилов и лимфоцитов (ИСНЛ), индекса соотношения лимфоцитов и моноцитов (ИСЛМ), индекса соотношения нейтрофилов и моноцитов (ИСНМ), индекса соотношения лимфоцитов и эозинофилов (ИСЛЭ). Для сравнения с нормой использовали данные этих показателей, установленные у здоровых детей. Результаты и обсуждение. Все больные были разделены на 2 клинические группы. В первую группу (КГ-1) вошли 25 детей с лимфаденитом, возникшим в результате вакцинации БЦЖ, во вторую (КГ-2) – 20 пациентов с острым гнойным лимфаденитом. В ходе исследования было установлено, что состояние 75 % детей КГ-2 было более тяжелым, чем в КГ-1, что клинически проявлялось выраженными симптомами интоксикации и местными явлениями поражения ЛУ. Оценка общего анализа крови показала, что среднее количество лейкоцитов при специфическом лимфадените у большинства (80,8 %) пациентов было в пределах нормы, при гнойном, наоборот, – у 71,4 % детей имело тенденцию к росту. Проведенные вычисления гематологических индексов обнаружили уменьшение ИСНЛ, причем при БЦЖ-лимфаденитах он снизился вдвое (до 0,96) по сравнению с бактериальным лимфаденитом (до 1,88), что указывает на повышение специфической иммунологической реактивности у детей КГ-1. ИСНМ у большинства больных на лимфаденит оставался низким в течение всего периода заболевания. Это свидетельствует о своевременной активации макрофагальной системы защиты организма. ИСЛМ при туберкулезном лимфадените рос, при бактериальном, наоборот, уменьшался вдвое, что указывает на более раннюю мобилизацию лимфоцитов как эффекторного звена иммунитета у детей с БЦЖ-лимфаденитом. ИСЛЭ при всех формах заболевания имел тенденцию к росту, что говорит о преобладании реакции гиперчувствительности замедленного типа у детей обеих групп. Анализ биохимических показателей крови у пациентов обеих клинических групп не выявил четких различий у детей с бактериальным и туберкулезным лимфаденитом. Выводы. При специфическом поражении ЛУ, в отличие от неспецифического, отмечается клинико-лабораторная картина с отсутствием внятной лейкоцитарной реакции. Определение индексов соотношения лейкоцитов крови дает возможность более глубоко оценить уровень иммунологической реактивности и общее состояние ребенка, повышает информативную ценность клинического анализа крови. Анализ биохимических показателей крови у больних специфическим и неспецифическим лимфаденитом хоть и не имеет специфической дифференциально-диагностической ценности, однако является важным компонентом оценки качества лечения и состояния пациента в целом.
