Вплив ентерособції на перебіг гіпербілірубінемії у новонароджених з гемолітичною хворобою

Abstract

Незважаючи на значні досягнення у профілактиці та лікуванні гемолітичної хвороби новонароджених (ГХН), вона досить залишається актуальною проблемою сучасної перинатології. Важливість та значимість проблеми обумовлена смертністю плода і новонародженого у антенатальному та ранньому неонатальному періодах, а також розвитком органічних уражень центральної нервової системи, які є причиною інвалідізації у частини дітей. Порушення білірубінового обміну та накопичення токсичних речовин в крові є головними у патогенезі ГХН. Вони негативно впливають на перебіг хвороби та подальший розвиток дитини. Серед сучасних методів лікування ГХН основне місце належить операції замінного переливания крові та фототерапії. Однак, враховуючи поширення інфекцій, що передаються через кров та її препарати, ризик інфікування дітей при гемотрансфузіях значно збільшується. Довготривале застосування фототерапії також створює негативний вплив на новонародженого і проявляється розвитком ретинопатій, синдрому «бронзової дитини», фотодерматитами. Це послужило підставою для пошуку та розробки нових, більш безпечних способів лікування ізоімунного конфлікту. В медичній практиці серед сучасних способів лікування різноманітних нозоформ широке застосування отримали малоінвазивні екстракорпоральні методи очищення організму, засновані на сорбції та виведенні токсичних речовин з організму через шлунково-кишковий тракт. Тому, перспективним методом лікування ГХН, спрямованим на зниження вмісту продуктів білірубінового обміну та продуктів незавершеного метаболізму з крові, є метод ентеральної сорбції. У процесі клінічних досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених визначені механізми лікувальної дії кишкових сорбентів при різноманітних захворюваннях у дорослих та дітей старшого віку. Застосування ентеросорбентів у ранньому неонатальному періоді вивчене недостатньо. Мета дослідження. Поліпшення результатів терапії ГХН шляхом розробки показань та методики ентеросорбції з використанням ентеросгелю на основі урахування клініко-лабораторних особливостей захворювання.