Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Косенко, К. А. | ua |
dc.contributor.author | Kosenko, K. A. | en |
dc.contributor.author | Косенко, К. А. | ru |
dc.date.accessioned | 2021-09-22T05:36:41Z | |
dc.date.available | 2021-09-22T05:36:41Z | |
dc.date.issued | 2014 | |
dc.identifier.citation | Косенко К. А. Оцiнка ефективності впливу заходів психосоціальної реабілітації в комплексному лікуванні жінок, хворих на параноїдну шизофренію, при різних моделях родинної взаємодії, на рівень їх соціального функціонування та якості життя / К. А. Косенко // Таврический журнал психиатрии. – 2014. – Т. 18, № 2 (67). – С. 52–60. | uk_UA |
dc.identifier.uri | https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10078 | |
dc.description.abstract | На основі аналізу основі вивчення психосоціальних особливостей 150 жінок, хворих на шизофренію, при різних моделях родинної взаємодії, та клініко-психопатологічних закономірностей перебігу захворювання, розроблена система психотерапевтичних заходів, спрямована на відновлення функціонування хворої у родині в комплексному лікувальнореабілітаційному процесі. Внаслідок застосування заходів психосоціальної реабілітації з урахуванням моделі родинної взаємодії, ситуація у родині змінилася на концентрування допомоги жінки з врахуванням родинного оточення, порозумінні членів родини та жінки щодо змісту вимог друг до друга. В цілому, тип взаємодії у родинах вдалося гармонізувати: у більшості родин він характеризувався як конструктивний (гармонічний). В цілому, по відношенню до жінки у родині зменшилася тривога, невдоволеність, протидія її соціалізації. Контакт із жінкою став більш продуктивним, а вимоги та очікування більш реальними. Знизилася загальна напруга жінок за рахунок зменшення (у порівнянні із етапом включення у всіх терапевтичних групах – до 67%, у контрольній групі – 46%) використання деструктивних форм психологічного захисту (агресії, збуджено-емоційних, афективних проявів, відчуття провини, дратівливості). Встановлено, що вплив запропонованих психотерапевтичних заходів з врахуванням родинної взаємодії призводить до застосування жінками більш адаптивних типів пристосування у родині (з превалюванням критичних уявлень та аналізу самооцінки над деструктивними - хаотичними за виникнення без аналізу самооцінки та критичної оцінки). Дотримання жінками режиму підтримуючої терапії було вірогідно вище у всіх терапевтичних групах, у порівнянні із контрольною групою. Виявлено, що за рахунок проведених заходів щодо підтримувальної терапії, а саме її конструктивному впливу, спостерігається мінімізація наслідків хвороби на здатність жінки до родинної взаємодії. | uk_UA |
dc.description.abstract | Based on the analysis by studying the psychosocial characteristics of 150 women with schizophrenia, with different patterns of family interaction, and clinical and psychopathological patterns of disease, developed a system of psychotherapeutic interventions aimed at restoring the functioning of the patient in the family in a comprehensive treatment and rehabilitation process. Due to the use of psychotherapeutic interventions based on the model of family interaction, family situation has changed for the concentration of care for women with regard to family environment , understanding family members and women with respect to the content requirements of each other. In general, the type of interaction in families managed to harmonize: most families he described as constructive (harmonic). Overall, relative to women in the family decreased anxiety, frustration, resistance of socialization. Contact with a woman become more productive, and the requirements and expectations more realistic. Decreased total voltage by reducing women (compared with stage include all therapeutic groups – up to 67% in the control group – 46%) the use of destructive forms of psychological defense (aggression, excited and emotional , affective symptoms, guilt, irritability). It was established that the effect of the proposed psychotherapeutic interventions with regard to family interaction leads to the use of women more adaptive types of adjustments in the family ( with a prevalence of critical concepts and analysis of destructive self-esteem - for the occurrence of chaotic without an analysis of self-assessment and critical evaluation). Compliance with maintenance treatment in women treatment was significantly higher in all treatment groups compared with the control group. We found that due to the conducted measures for maintenance treatment , namely its constructive influence, there is minimization of the disease on the ability of women to family interaction. | en |
dc.description.abstract | На основе анализа на основе изучения психосоциальных особенностей 150 женщин, больных шизофренией, при различных моделях семейного взаимодействия, и клинико-психопатологических закономерностей течения заболевания, разработана система психотерапевтических мероприятий, направленных на восстановление функционирования больного в семье в комплексном лечебно-реабилитационном процессе. В результате применения психотерапевтических мероприятий с учетом модели семейной взаимодействия , ситуация в семье изменилась на концентрирование помощи женщины с учетом семейного окружения, согласии членов семьи и женщины по содержанию требований друг к другу. В целом, тип взаимодействия в семьях удалось гармонизировать : в большинстве семей он характеризовался как конструктивный ( гармоничный). В целом , по отношению к женщине в семье уменьшилось тревога, недовольство, противодействие ее социализации. Контакт с женщиной стал более продуктивным, а требования и ожидания более реальными. Снизилась общая напряжение женщин за счет уменьшения (по сравнению с этапом включения во всех терапевтических группах – до 67%, в контрольной группе – 46%) использования деструктивных форм психологической защиты (агрессии, возбужденно-эмоциональных, аффективных проявлений, чувства, раздражительности). Установлено, что влияние предложенных психотерапевтических мероприятий с учетом семейной взаимодействия приводит к применению женщинами более адаптивных типов приспособления в семье (с превалированием критических представлений и анализа самооценки над деструктивными хаотичными без анализа самооценки и критической оценки). Соблюдение женщинами режима поддерживающей терапии было достоверно выше во всех терапевтических группах, по сравнению с контрольной группой. Выявлено, что за счет конструктивного влияния проведенных мероприятий на приверженность к поддерживающей терапии, наблюдается минимизация последствий болезни на способность женщин к семейному взаимодействию. | ru |
dc.language.iso | uk | en |
dc.subject | параноїдна шизофренія | uk_UA |
dc.subject | родинна взаємодія | uk_UA |
dc.subject | психосоціальна реабілітація | uk_UA |
dc.subject | жінки | uk_UA |
dc.subject | paranoid schizophrenia | en |
dc.subject | family interactions | en |
dc.subject | therapeutic measures | en |
dc.subject | women | en |
dc.subject | параноидная шизофрения | ru |
dc.subject | семейное взаимодействие | ru |
dc.subject | психосоциальная реабилитация | ru |
dc.subject | женщины | ru |
dc.title | Оценка ефективності впливу заходів психосоціальної реабілітації в комплексному лікуванні жінок, хворих на параноїдну шизофренію, при різних моделях родинної взаємодії, на рівень їх соціального функціонування та якості життя | uk_UA |
dc.title.alternative | Evaluation of impact psychosocial interventions in complex treatment of women with paranoid schizophrenia, at different models of family interaction, to the level of their social functioning and quality of life | en |
dc.title.alternative | Оценка эффективности влияния мероприятий психосоциальной реабилитации в комплексном лечении женщин, больных параноидной шизофренией, при различных моделях семейного взаимодействия, на уровень их социального функционирования и качества жизни | ru |
dc.type | Article | en |