Особливості клініко-психопатологічної симптоматики параноїдної шизофренії у жінок із різними моделями родинної взаємодії

Abstract

Проаналізовано клініко-психопатологічні прояви параноїдної шизофренії у 150 хворих жінок із різними моделями родинної взаємодії, виокремлено клінічні особливості, що мають вплив на стан сімейного функціонування. Виявлено, що непередбачений характер сполучення психопатологічних проявів призводить до виникнення «неякісного» родинного функціонування внаслідок паралельної дії симптомів. Визначено, що збереження у жінок тих чи інших навичок соціального функціонування істотно залежить від моделі родинної взаємодії. Ці навички мають стати «базовими», виходячи з рівня їх збереженості, необхідно планувати стратегію відновлення родинної взаємодії.

The clinical and psychopathological manifestations of paranoid schizophrenia were analyzed in 150 female patients with different models of family interaction. The clinical features influencing family function were distinguished. It was revealed that combination of the unpredictable nature of psychopathology leads to a «poor» family functioning due to the parallel operation of symptoms. It was determined that preservation in women of various skills of social functioning essentially depended on the model of family interaction. These skills should be «basic», based on their level of preservation, it is necessary to plan recovery strategy of family interaction.

Проанализированы клинико-психопатологические проявления параноидной шизофрении у 150 больных женщин с различными моделями семейного взаимодействия, выделены клинические особенности, влияющие на состояние семейного функционирования. Установлено, что непредсказуемый характер сочетания психопатологических проявлений приводит к возникновению «некачественного» семейного функционирования вследствие параллельного действия симптомов. Определено, что сохранение у женщин тех или иных навыков социального функционирования существенно зависит от модели семейного взаимодействия. Эти навыки должны стать «базовыми», исходя из уровня их сохранности, необходимо планировать стратегию восстановления семейного взаимодействия.