Abstract:
Вступ. За останні роки в Україні докорінно змінилася соціальнопрофесійна структура ринку праці. Зміна форм власності, прискорення темпів
розвитку суспільства, насиченість інформатизації середовища, поява нових
видів професій і робочих місць, що потребують специфічних знань і умінь,
привели до кардинальної зміни взаємин між роботодавцями і найманими
працівниками. До випускників фармацевтичних спеціальностей
пред'являються серйозні вимоги, які складаються під впливом ситуації на
ринку праці. Молоді фахівці, які мають кваліфікацію провізора, не завжди
можуть швидко і адекватно працевлаштуватися за профілем професійної
освіти, головним чином - через відсутність досвіду практичної роботи.
Мета дослідження. Встановлення тісного взаємозв'язку між вищою
освітою і виробничою сферою є сьогодні однією з найбільш гострих і
актуальних проблем. В рамках безперервної фармацевтичної освіти
особливого значення набуває інтеграція освітніх установ різного рівня - від
школи до установ професійної перепідготовки і науково-виробничих структур
- в єдиному комплексі, що дозволяє більш ефективно використовувати
матеріальні і кадрові ресурси, забезпечити швидку і гнучку адаптацію системи
вищої фармацевтичної освіти до змінам ринку праці.
