Психотерапія в комплексному лікуванні жінок, хворих на параноїдну шизофренію, при різних моделях родинної взаємодії: обґрунтування, загальні підходи, специфічні особливості

Abstract

На основі аналізу психосоціальних особливостей 150 жінок, хворих на шизофренію, при різних моделях родинної взаємодії, та клініко-психопатологічних закономірностей перебігу захворювання обґрунтовані загальні підходи та виокремлені специфічні особливості проведення психотерапевтичних заходів, спрямованих на відновлення функціонування хворої у родині. Виокремлені параметри, стан яких має загальний вплив на сімей не функціонування обстежених, незалеж но від моделі родинної взаємодії (клініко-психопатологічні особливості параноїдної шизо френії), та такі, стан котрих визначається специфікою моделі родинної взаємодії (соціальне й сімейне функціонування та якість життя хворих жінок). Враховуючи встановлені розбіжності та причинно-наслідкові зв’язки вказаних параметрів, узагальнено механізм визначення об сягу і змісту психотерапевтичних заходів, спрямованих на відновлення сімейного функціонування жінок, хворих на параноїдну шизо френію, в залежності від моделі родинної взаємодії.

Based on the analysis by studying the psychosocial characteristics of 150 women with schizophrenia, with different patterns of family interaction, and clinical and psychopathological patterns of disease, informed the general approaches and highlighted specific features of psychotherapeutic interventions aimed at restoring the functioning of the patient in the family. Highlighted options whose state has a total impact on family functioning patients, regardless of family interaction patterns (clinical and psychopathological features of paranoid schizophrenia), and such condition which is determined by specifi c patterns of family interaction (social and family functioning and quality of life of women). Given the established diff erences and causal ties specified parameters, generalized mechanism for determining the content, capacity and psychotherapeutic interventions aimed at restoring family functioning women suffering from paranoia schizophrenia, depending on the model of family interaction.

На основе анализа психосоциальных особенностей 150 женщин, больных шизофренией, при различных моделях семейного взаимодействия, и клинико-психопатологичес ких закономерностей течения заболевания обоснованы общие подходы и выделены специфические особенности проведения психотерапевтических мероприятий, направленных на восстановление функционирования больной в семье. Выделены параметры, состояние которых оказывает общее воздействие на семейное функционирование обследованных, независимо от модели семейного взаимодействия (клинико-психопатологические особенности параноидной шизо френии), и те, состояние которых определяется спецификой модели семейного взаимодействия (социальное и семейное функционирование и качество жизни больных женщин). Учитывая установленные расхождения и причинно-следственные связи указанных параметров, обобщен механизм определения объема и содержания психотерапевтических мероприятий, направленных на восстановление семейного функционирования женщин, больных параноидной шизо френией, в зависимости от модели семейного взаимодействия.